Росія стикається з серйозними труднощами у спробах зменшити залежність від іноземних технологій після західних санкцій. Про це свідчить внутрішній звіт російського уряду, з яким ознайомилася Financial Times.
Росія не змогла знизити критичну залежність від іноземних технологій після запровадження західних санкцій, які відрізали країну від глобальних ланцюгів постачання. Про це йдеться у внутрішньому звіті міністерства економіки РФ, який опинився в розпорядженні Financial Times.
Документ, підготовлений у лютому минулого року, демонструє масштаб проблем, із якими зіткнулася Росія після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. У звіті зазначається, що РФ залишається критично залежною від імпорту в ключових для війни сферах, зокрема в машинобудуванні, виробництві дронів та енергетиці. Також фактично зупинилися зусилля з розвитку неенергетичного експорту та створення інфраструктури для підтримки виробництва і зовнішніх постачань.
Попри це, у документі прогнозують «неминучу трансформацію» економіки та різке зростання технологічної незалежності від іноземних постачальників до 2030 року. План передбачає досягнення цілей імпортозаміщення в критичних галузях до завершення чинного президентського терміну Володимир Путін. Водночас експерти називають ці прогнози надмірно оптимістичними.
За словами аналітикині Берлінського центру Carnegie Russia Eurasia Center Олександри Прокопенко, різниця між поточними показниками і цілями на 2030 рік є разючою. Вона зазначає, що ключові технології та галузі, важливі як для війни, так і для самозабезпечення, залишаються надзвичайно залежними від імпорту.
У грудні Путін публічно скаржився, що російські чиновники досі не дали повної оцінки «технологічному суверенітету» країни та не запропонували чіткого плану досягнення «технологічного лідерства», закликавши прискорити цей процес.
Багато секторів, у яких Росія намагається досягти самодостатності, найбільше постраждали від санкцій. Зокрема, одна з найсучасніших крилатих ракет РФ Х-101 може містити понад 50 іноземних компонентів, включно з електронікою американських виробників. Санкції змусили Москву переорієнтуватися на Китай: у 2023 році КНР забезпечила близько 90% імпортованої Росією мікроелектроніки.
Російська дронова промисловість також значною мірою залежить від китайських постачальників. За даними українського аналізу, оприлюдненого у 2025 році, всі ключові компоненти нового російського військового дрона «Дельта» — від двигунів і камер до процесорів і сенсорів — мають китайське походження.
У цивільній авіації РФ покладається на контрабандні схеми для отримання запчастин до західних літаків, повертаючи в експлуатацію раніше законсервовані повітряні судна. Спроби створити пасажирський літак без західних комплектуючих поки не дали результатів: середньомагістральний МС-21, який виробляє дочірня компанія Ростеху, досі перебуває на етапі випробувань після вимушеної переробки проєкту.
Звіт також передбачає, що державний і приватний сектори РФ до 2030 року більш ніж удвічі збільшать витрати на наукові дослідження та розробки — до 2% ВВП. Однак економісти вважають ці плани нереалістичними. За словами старшої економістки Інституту економік, що розвиваються Банку Фінляндії Гелі Сімоли, у багатьох випадках Росія вже була змушена відмовитися від частини вимог через відсутність вітчизняних альтернатив, а китайські товари просто маркуються як російські.
Експерти підсумовують, що заявлені цілі на 2030 рік радше виглядають політичними деклараціями, ніж реалістичним планом розвитку, а потенціал заміщення імпорту залишатиметься обмеженим.