Опубліковано статистику щодо понад 10 тисяч російських військовослужбовців, які потрапили в український полон від початку повномасштабного вторгнення. Дані свідчать, що кількість росіян, які здаються в полон, зростає з року в рік, а за неповний 2025 рік їх було більше, ніж у 2022–2023 роках разом.
Дані вперше оприлюднив проєкт “Хочу жити”.
За 2025 рік у полон потрапило більше російських військовослужбовців, ніж за 2022 і 2023 роки разом узяті. В середньому щотижня від 60 до 90 військовослужбовців ЗС РФ здаються в полон, а в серпні 2024 року їх кількість досягла 350 осіб на тиждень. З червня 2023 року російські солдати стабільно опиняються в полоні частіше, ніж українські військовослужбовці в російському.
Найбільша кількість російських полонених взята в Покровському, Бахмутському районах Донецької області, Курській області, а також в Пологівському районі Запорізької області.
У 2025 році значно зросла кількість військовополонених іноземних найманців. Щотижня приблизно 2-3 російські солдати, які здаються в полон, виявляються громадянами третіх країн. У 2025 році в полон потрапило більше іноземців, ніж за всі попередні роки. Зараз майже 7% всіх військовополонених в Україні – це іноземні найманці з 40 країн світу.
Як виглядає типовий російський військовополонений:
- 83% – рядовий склад;
- 13% – сержанти і старшини;
- 1,4% – прапорщики та мічмани;
- майже 3% – молодші та старші офіцери.
Найвище звання серед військовополонених – полковник.
Наймолодшому на момент полону 18 років, найстаршому – 65 років. Приблизно 76% – це контрактники, включаючи завербованих у в’язницях і ЧВКшників. Мобілізованих – близько 19%, ще майже 5% – строковики. Про недобровільну участь у війні повідомили 24% полонених – їх або обдурили, або примусили йти на війну.
40% всіх російських військовополонених мають судимості. Топ-5 статей, за якими сиділи російські військовослужбовці:
- крадіжки – 35,1%;
- наркотики – 18,5%;
- грабіж і розбій – 16,3%;
- тяжкі тілесні ушкодження – 8,3%;
- вбивства – 7,2%.
Лише 7% всіх військовополонених навчалися в університеті та мають вищу освіту. 44% закінчили коледж або ПТУ, а 30% не закінчили навіть школу. Кілька десятків військовополонених не відвідували школу взагалі.
До війни 38% були безробітними. 18% працювали в будівництві, 11% – водіями, 7% – слюсарями, зварювальниками та електромонтажниками. 6% працювали в охороні, а ще 6% перебували на державній службі.
36% одружені, 16% розлучені, 13% у цивільному шлюбі, 34% ніколи не були одружені. 46% мають дітей. У 8% троє і більше дітей, але це не стало підставою для звільнення з армії.
Сотні людей потрапили в полон з хворобами, такими як ВІЛ/СНІД, гепатит В і С, туберкульоз, цукровий діабет, а також психічні захворювання, такі як шизофренія.
Всього до Росії в рамках обмінів повернуто трохи понад 6000 військовополонених, 52% з яких обміняні у 2025 році. Нам відомо про загибель або зникнення безвісти щонайменше 237 колишніх військовополонених, повторно відправлених на фронт. Четверо російських солдатів на цей час перебувають у полоні вдруге.
В першу чергу МО РФ прагне повертати тих, хто не має серйозних поранень і провів у полоні невеликий термін: 28% обміняних перебували в полоні менш як три місяці. Ще 40% – від чотирьох до дев’яти місяців. Серед тих, хто в полоні понад рік, лише 22% були запрошені російською стороною для обміну.
Щодо іноземних громадян Росія не виявляє зацікавленості в їх поверненні і не запитує їх для обміну.
На цей час в Україні залишаються тисячі військовополонених армії РФ, серед яких є ті, хто потрапив у полон в перші дні вторгнення, курські строковики, поранені та хворі. Російська сторона вже четвертий рік відмовляється повернути їх додому в рамках обміну “всіх на всіх”.
