Україна звернулася до міжнародних партнерів із новим запитом на десятки мільярдів євро, хоча Європейський Союз лише почав надавати раніше погоджений пакет підтримки на €90 млрд до кінця 2027 року. У Брюсселі визнають масштаб проблем, з якими зіткнувся Київ, однак нові потреби України викликають дедалі складніші політичні та бюджетні дискусії.
Про це пише Le Monde. Видання зазначає, що питання додаткової допомоги може знову повернути ЄС до суперечки навколо €210 млрд російських державних активів, заморожених у Європі.
Україна заявила про нові мільярдні потреби
29 вересня у Брюсселі зустрілися представники основних донорів України — Європейського Союзу, країн G7, Норвегії та Південної Кореї — з українською делегацією. У переговорах також брали участь представники Міжнародного валютного фонду.
Головною темою стала оцінка фінансових потреб України на найближчі роки.
Ще у серпні президент Володимир Зеленський повідомив партнерам, що Україні бракує приблизно $27 млрд, або €23 млрд, для закриття фінансових потреб лише у 2026 році.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив у Брюсселі, що українській стороні вдалося знайти способи скоротити цю суму. Однак проблема наступного року виглядає ще масштабнішою.
За словами Марченка, у 2027 році Україні необхідно знайти близько €69 млрд: приблизно €40 млрд на військові витрати та ще €29 млрд для фінансування роботи держави.
Київ пояснює зростання потреб, зокрема, посиленням російських ударів, які завдають шкоди економіці та скорочують податкові надходження. Додатковим фактором стало блокування експорту зерна через Чорне море, через що, за даними Le Monde, аграрний експорт України скоротився на 60%.
“Складається враження, що ми поливаємо пустелю”
ЄС уже погодив спільне запозичення на €90 млрд для підтримки України у 2026 та 2027 роках. План передбачає, що щороку €30 млрд мають спрямовувати на озброєння України, а ще €15 млрд — на фінансування державного бюджету.
Однак новий запит Києва, як пише Le Monde, викликав роздратування серед частини європейських дипломатів.
“Складається враження, що ми поливаємо пустелю”, — заявив виданню один із європейських дипломатів, коментуючи постійну необхідність знаходити нові кошти для України.
Водночас Le Monde наголошує, що це роздратування виникає на тлі надзвичайно складної ситуації в самій Україні. Проблемою для Брюсселя є не лише масштаб фінансових потреб Києва, а й момент, коли з’явився новий запит.
Країни ЄС саме ведуть переговори про наступний багаторічний бюджет Союзу. У ньому передбачена окрема програма підтримки України обсягом €100 млрд на 2028-2034 роки.
Одночасно Німеччина та група країн, які виступають за стримування європейських витрат, домагаються скорочення загального бюджету ЄС. За таких умов оголошення нових великих пакетів допомоги Україні стає політично складнішим.
У Брюсселі нагадують про ще не використані €15 млрд
Ще одне питання, яке порушують європейські дипломати, — €15 млрд бюджетної підтримки, які Україна поки не отримала.
Їх виплата прив’язана до виконання низки реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією.
“Наше послання українським друзям чітке: реалізуйте узгоджені реформи, щоб ми могли продовжувати надавати вам фінансову підтримку”, — заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Сергій Марченко зі свого боку висловив сподівання, що після відновлення роботи Верховної Ради в середині жовтня парламент просунеться у виконанні вимог.
Водночас міністр зазначив, що частина пропозицій ЄС передбачає запровадження нових податків.
На думку Марченка, підвищувати податки зараз складно, оскільки український бізнес уже перебуває під сильним тиском.
€20 млрд можуть піти на дрони та перехоплювачі
Перед тим як погоджувати нове фінансування, Європейська комісія пропонує використати вже наявні фінансові інструменти.
Один із варіантів — кошти зі спільного кредитного механізму обсягом €150 млрд, створеного для фінансування переозброєння Європи.
Приблизно €20 млрд із цієї суми поки не розподілені. За пропозицією президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, ці гроші можна було б використати для придбання дронів та інших перехоплювачів для української армії.
Однак кредити мають повертати держави ЄС, які ними скористаються. За даними Le Monde, у нинішніх умовах Париж і Берлін не готові брати на себе такі зобов’язання.
Ще одним джерелом може стати Європейський фонд миру, у якому доступно €6,6 млрд.
Європейці також можуть достроково надати Україні частину грошей, передбачених на 2027 рік у межах кредиту на €90 млрд. Але це, як зазначає видання, лише перенесе проблему на наступний період.
У Європі знову повертаються до €210 млрд російських активів
Найбільшим потенційним джерелом фінансування залишаються заморожені російські державні активи.
У Європі заблоковано близько €210 млрд таких коштів, із яких приблизно €180 млрд зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear.
Україна вже тривалий час закликає конфіскувати ці активи та використати їх для фінансування оборони і відновлення країни.
У 2025 році Німеччина за підтримки Швеції та Нідерландів уже виступала за такий варіант. Однак Бельгія категорично заперечувала, побоюючись юридичних наслідків, і в підсумку країни ЄС погодили спільний кредит на €90 млрд.
Тепер Берлін і його союзники знову повертаються до цієї ідеї.
Проте позиція Бельгії, за даними Le Monde, суттєво не змінилася, а Європейська комісія поки не знайшла юридичної конструкції, яка могла б убезпечити країну від можливих судових позовів.
Директор European Policy Centre Фабіан Зулег вважає, що навіть використання російських активів не вирішить проблему надовго.
За його словами, заморожені кошти РФ можуть стати лише тимчасовим рішенням, тоді як Європі необхідно створити постійний механізм фінансування України — як під час війни, так і для майбутнього відновлення країни.
