Ледве висохло чорнило на угоді ЄС щодо спрямування 50 мільярдів євро в Україну, але вже зараз вони виглядають як копійки. Міжнародний валютний фонд оцінює дефіцит фінансування України у понад 40 мільярдів доларів лише цього року. Для Києва одним із найбільших ризиків є те, що нестача допомоги може змусити його піти інфляційним шляхом друкування нових грошей. “Усі розуміють, що 50 мільярдів євро недостатньо”, – каже бельгійський консерватор Йохан Ван Овертвельдт, який очолює бюджетний комітет Європарламенту.
За оцінками Світового банку, довгострокові потреби України у відновленні становлять 411 мільярдів доларів.
У Брюсселі та інших європейських столицях думають про альтернативні способи залучення грошей. Є розуміння того, що в якийсь момент Києву доведеться навчитися стояти на своїх ногах, каже високопоставлений співробітник Європейського банку реконструкції та розвитку Маттео Патроне. “Україна повинна стати більш самодостатньою, оскільки вона не може продовжувати наповнювати половину свого бюджету за рахунок зовнішнього фінансування”, – сказав він.
Один із планів із залучення коштів полягає в конфіскації активів, але він пов’язаний із труднощами. Проти нього вже виступили три найбільші країни блоку – Німеччина, Франція та Італія, оскільки вони стурбовані юридичними та фінансовими наслідками. Група промислово розвинених країн G7 розглядає більш м’яку пропозицію про використання цих активів як заставу для банківських кредитів, які можуть фінансувати відновлення України.
Цього року заплановане фінансування виглядає достатнім, але сума, яку ЄС виділить Україні в період до 2027 року, може щорічно зменшуватися.
Ця напруженість знову відкриє найбільшу з усіх ліній розлому в ЄС – між тими, хто стверджує, що Росію треба перемогти, і тими, хто хоче закінчити військовий конфлікт без перемоги України. Поки що представники останнього табору не більше ніж шепіт у коридорах, але їхні голоси ставатимуть дедалі гучнішими в міру того, як зростатимуть рахунки.
Джерело: Politico