Дослідники з Південної Кореї заявили, що бактерія, отримана з кімчі, може допомагати виводити нанопластик з організму. Водночас науковці наголошують, що проблема мікропластику залишається глобальною, оскільки його частинки містяться у воді, повітрі та ґрунті.
Про це йдеться у колонці Bloomberg Opinion.
Дослідження провели вчені зі Всесвітнього інституту кімчі, який працює при державному Корейському інституті харчових досліджень. Науковці виявили, що штам бактерій, отриманий із кімчі, в лабораторних умовах поглинав частинки нанопластику активніше, ніж контрольний штам. Також дослід провели на мишах: у гризунів, які отримували бактерію, у фекаліях виявили більш ніж удвічі більше нанопластику, ніж у тих, хто її не отримував.
Кімчі — це традиційна гостра страва корейської кухні. Зазвичай це ферментована пекінська капуста, змішана з іншими овочами (редька, морква), та заправлена пряною пастою з перцю чилі, часнику, імбиру та рибного соусу.
Авторка Bloomberg Opinion Лара Вільямс зазначає, що дослідження не є остаточним і потребує підтвердження незалежними науковими установами. До того ж мікропластик виявляють вже не лише в океані, а й у повітрі та ґрунтах. Зокрема, сільськогосподарські землі можуть містити більше мікропластику, ніж океан.
Одним із джерел мікропластику є автомобільні шини, частинки яких потрапляють у каналізацію після дощів. Ще одним значним джерелом називають синтетичний одяг, який виділяє мікроволокна під час виробництва, носіння та прання. Дослідники також наголошують, що мікропластик може впливати на структуру ґрунту, зменшувати доступність поживних речовин та впливати на розвиток сільськогосподарських культур.
Для боротьби з проблемою потрібні додаткові дослідження та скорочення використання пластику. Серед можливих рішень називають встановлення фільтрів для мікроволокон у пральних машинах та обмеження стирання автомобільних шин.
