Європейські країни поки не змогли створити ефективний механізм стримування російської “гібридної війни”, яка включає диверсії, кібератаки, підпали, пошкодження інфраструктури та інші операції нижче порогу прямого військового нападу. Західні оборонні та розвідувальні чиновники попереджають, що без жорсткішої відповіді Москва може й надалі розширювати межі допустимого.
Про це пише Financial Times.
Одним із головних сигналів для європейських столиць стала нещодавня спроба атаки на аеропорт Лейпциг/Галле у Німеччині за допомогою безпілотника з вибухівкою військового класу. Німецька влада офіційно поклала відповідальність за цей інцидент на Росію.
За словами співрозмовників FT у західних оборонних структурах, цей випадок продемонстрував, що нинішніх методів стримування недостатньо, щоб змусити Москву відмовитися від операцій, які не досягають рівня відкритого нападу на країну НАТО.
“Ми робимо недостатньо”
Один із високопоставлених західних оборонних чиновників заявив FT, що Альянс здатний стримувати Росію від прямої звичайної чи ядерної ескалації, однак значно слабше реагує на дії нижче порогу застосування статті 5 НАТО.
“Цілком очевидно, що ми робимо недостатньо, щоб стримувати провокації нижче порогу статті 5”, — сказав співрозмовник видання.
За його словами, НАТО необхідно переглянути весь підхід до гібридних загроз.
Саме нечіткість межі між диверсією, провокацією та прямою військовою атакою дає Москві можливість постійно перевіряти реакцію Заходу.
Підпали, кібератаки та пошкодження кабелів
За оцінкою FT, протягом останніх двох років російські спецслужби та пов’язані з ними виконавці проводять приховану кампанію на території Європи.
До неї відносять поширення дезінформації, кібератаки, підпали складів, атаки на автомобілі та помешкання політиків, а також пошкодження підводної інфраструктури.
Такі операції часто здійснюються через посередників і коштують відносно недорого, а їхня головна особливість полягає у можливості заперечувати безпосередню причетність держави.
Саме тому вони залишаються нижче порогу, після якого країни НАТО могли б розглядати їх як збройний напад.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте минулого тижня заявив, що Росія стає дедалі більш безрозсудною у своїх діях.
Атака на Лейпциг стала переломним моментом
Спроба удару по аеропорту Лейпциг/Галле, за словами західних чиновників, справила серйозне враження на європейські столиці.
Один із співрозмовників FT назвав цей випадок переломним і зазначив, що зараз на найвищому рівні обговорюється довгострокова відповідь на російські гібридні операції.
Особливе занепокоєння викликає те, що Москва, на думку європейських чиновників, готова брати на себе дедалі більші ризики.
Росія заперечує причетність до атаки в Лейпцигу.
У Європі побоюються нової хвилі атак перед виборами
Європейські розвідки очікують, що Росія може посилити кампанію так званих “дратівливих” або дестабілізаційних атак — вандалізму, диверсій, підпалів та інших дій проти цивільних об’єктів.
Чиновники пов’язують можливе загострення з серією важливих виборів, які мають відбутися наступного року у Франції, Італії та Польщі.
У західних столицях побоюються, що такі операції можуть бути спрямовані не лише на фізичне пошкодження об’єктів, а й на створення відчуття нестабільності та слабкості державних інституцій.
“Якщо не покажемо ціну, Росія продовжить тиснути”
Експерт Chatham House Кір Джайлз вважає, що головна проблема полягає у відсутності чіткої межі, після якої гібридна атака отримує серйозну відповідь НАТО.
За його словами, поки ця межа залишається нечіткою, Росія може поступово її розширювати.
Якщо Москва не відчуватиме реальної ціни за такі дії, вона продовжуватиме випробовувати межі реакції Заходу, зазначив експерт.
Подібної позиції дотримуються й чиновники зі східноєвропейських держав НАТО, які безпосередньо межують із Росією.
Один із них заявив FT, що рівень російської активності зараз є безпрецедентним і демонструє значно більшу готовність Москви ризикувати.
НАТО закликають переглянути сам поріг відповіді
У країнах на східному фланзі НАТО дедалі частіше закликають не лише реагувати на окремі диверсії, а й переглянути сам підхід до визначення гібридної агресії.
Йдеться, зокрема, про те, коли серія формально невоєнних атак може вимагати жорсткішої колективної відповіді.
Представники цих держав побоюються, що поняття “атаки нижче порогу” фактично дозволяє Москві постійно просувати цю межу далі.
“Ми не можемо дозволити, щоб це стало новою нормою”, — заявив один із високопоставлених чиновників країни НАТО.
Німеччину критикують за повільну реакцію
Окрема дискусія виникла через те, що Німеччині знадобилося близько чотирьох тижнів, щоб офіційно покласти відповідальність за атаку на Лейпциг на Росію.
Експерти вважають, що така повільна реакція може створювати в Москви враження, що подібні операції не матимуть серйозних наслідків.
Старший науковий співробітник International Institute for Strategic Studies Чарлі Едвардс порівняв поведінку Берліна з реакцією Польщі на диверсію на залізниці минулого року.
Після підриву двох ділянок колії, який ледь не призвів до аварії пасажирського поїзда, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск уже через два дні заявив про причетність російських спецслужб і закликав до консультацій у НАТО.
На думку Едвардса, Німеччина досі надто часто оцінює відповідь через ризик можливої подальшої російської ескалації.
Політика США ускладнює розрахунки НАТО
Ще одним фактором стала зміна підходу Вашингтона до Росії після повернення Дональда Трампа до Білого дому.
За оцінкою FT, адміністрація Джо Байдена жорстко попереджала Москву про неприпустимість атак на країни НАТО, тоді як Трамп менш схильний представляти Росію як безпосередню загрозу для Альянсу.
Коментуючи атаку на Лейпциг, президент США минулого тижня заявив, що Володимир Путін “не прагне атакувати територію НАТО”.
Для європейських союзників це створює додаткову невизначеність щодо того, наскільки далеко може зайти Росія і якою буде колективна реакція Заходу.
На цьому тлі європейські оборонні та розвідувальні структури дедалі активніше обговорюють необхідність створити власний довгостроковий механізм стримування російських гібридних операцій, який би робив такі атаки для Москви значно дорожчими.
