Лідери країн ЄС на саміті в Брюсселі не дійшли згоди щодо використання заморожених у Європі російських активів для надання Україні «репараційного» кредиту — через позицію Бельгії рішення відкладено приблизно на два місяці. Водночас Євросоюз пообіцяв забезпечити фінансування потреб України на 2026–2027 роки.
На саміті лідерів ЄС у Брюсселі 23 жовтня питання передачі Україні заморожених російських активів, які оцінюють у близько 140 млрд євро і що зберігаються частково в бельгійському депозитарії Euroclear, не було вирішене. За даними Bloomberg, його відклали приблизно на два місяці — до наступного саміту, запланованого на 19 грудня.
Бельгія висунула низку умов, через які блокувала негайне ухвалення рішення. Прем’єр Бельгії Барт де Вевер вимагав, щоб ризики, пов’язані з можливими юридичними претензіями з боку Росії, розподілялися поміж усіма країнами-членами, а не лежали виключно на Бельгії, на базі депозитарію якої зберігаються значні активи. Де Вевер також наполягав, щоб у схему було включено заморожені активи, розміщені в інших державах, і щоб була прозорість щодо правових ризиків.
Водночас у підсумковому комюніке зазначено, що ЄС «обіцяє вирішувати насущні фінансові потреби України в 2026–2027 роках, в тому числі щодо військових і оборонних завдань». Голова Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що політичне рішення про покриття потреб України на два роки буде прийнято, а технічні та юридичні деталі мають опрацювати пізніше. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що робота над технічними аспектами триватиме, а президент Франції Еммануель Макрон закликав діяти методично, у межах міжнародного права.
Президент України Володимир Зеленський подякував ЄС за продовження фінансування і назвав рішення «важливим». Водночас він зауважив, що бажав би розпочати використання заморожених активів уже у 2026 році, і очікує, що Єврокомісія опрацює всі необхідні деталі.
Питання умов використання майбутнього «репараційного» кредиту залишилося дискусійним: окремі країни наполягають, щоб більшість коштів була спрямована на закупівлю європейського озброєння, інші пропонують залишити частину коштів для загальної бюджетної підтримки, зокрема для придбання озброєнь поза ЄС. У Брюсселі також піднімалися питання юридичних гарантій у разі, якщо Росія почне судові позови за вилучення активів.
Москва попередила про «болючі» заходи у відповідь у разі вилучення її активів і вже заявляла про можливі кроки на кшталт націоналізації іноземних активів у Росії. На саміті низка лідерів визнала, що потрібна чітка юридична база для використання активів, а також механізми розподілу ризиків між членами ЄС.
У голосуванні за підсумковий документ щодо відтермінування прийнятого рішення брали участь усі лідери ЄС, окрім Угорщини, яка утрималась. Очікується, що протягом наступних двох місяців Єврокомісія підготує юридичні пропозиції та технічні варіанти, щоб представити їх на грудневому саміті.