У 2022 році невелика зброярня з американського штату Аризона OTL Firearms несподівано отримала замовлення на 1 мільярд доларів на постачання боєприпасів для України. Контракт уклала державна компанія «Прогрес», що займається імпортом озброєння. На папері домовленість виглядала масштабно: вартість замовлення перевищувала тодішній оборонний бюджет Естонії, пише Financial Times.
Проте OTL Firearms, яка розташована на околиці міста Тусон у невеликій одноповерховій будівлі, не мала ані досвіду експорту, ані складів чи ліцензій для таких обсягів постачання. Україна перерахувала компанії аванс у 17 мільйонів євро, але не отримала жодного снаряда.
Фінансові документи, на які посилається FT, показують, що контракт від червня 2022 року («Contract Pr-05») передбачав постачання 10 мільйонів снарядів калібру 23 мм, 56 тисяч реактивних снарядів «Град», 24 тисяч мінометних мін та іншого радянського типу озброєння.
Власник компанії, 28-річний Таннер Кук, запропонував українській стороні боєприпаси сербського походження. У розпал війни Україна шукала зброю скрізь, де могла її отримати. Та вже через пів року після підписання контракту з’ясувалося, що постачання не відбулося.
OTL посилалася на «затримку платежів» і проблеми з отриманням експортних ліцензій, стверджуючи, що Сербія блокує поставки «з політичних причин». Однак арбітраж у Відні встановив, що на момент укладення угоди компанія не мала необхідних американських експортних ліцензій, а пояснення щодо «сербських обмежень» не підтвердилися.
У 2024 році арбітраж ухвалив рішення на користь України, зобов’язавши OTL повернути 17 мільйонів євро з відсотками та штрафами. Оскільки компанія відмовилася це зробити, Україна звернулася до суду у США. Федеральна суддя Розмарі Маркес підтримала рішення арбітражу, постановивши, що OTL «не виконала умови контракту і не надала жодного захисту».
Загальна сума боргу перевищила 20 мільйонів євро. Сьогодні компанія фактично припинила діяльність у Тусоні й не відповідає на запити преси.
Цей випадок став першим судовим рішенням у США, яке висвітлює хаос і ризики у сфері воєнних закупівель під час російського вторгнення — коли критична потреба у зброї змушує Україну працювати навіть із сумнівними постачальниками.