Після поразки республіканців на проміжних виборах у США адміністрація Дональда Трампа шукає способи завершити війни в Україні та Ірані, а позиції Києва на майбутніх переговорах можуть посилитися. Уже у вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі мають розпочатися тристоронні переговори представників США, України та Росії щодо можливих компромісів для припинення вогню.
Про це пише оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус у своїй колонці.
За його інформацією, організацією переговорів в Абу-Дабі займався спецпредставник президента США Джаред Кушнер. Зустріч має стати початком обговорення умов, необхідних для досягнення припинення вогню між Україною та Росією.
Водночас Кушнер пропонує пов’язати переговори щодо України з ширшим діалогом між Росією та європейськими державами про майбутню систему безпеки на континенті.
За словами джерела, знайомого з перебігом переговорів, за основу американський представник узяв модель Ради НАТО — Росія, створеної після холодної війни. Її роботу призупинили у 2014 році після російського вторгнення в Україну та анексії Криму.
Кушнер сподівається, що в разі прогресу на переговорах в Абу-Дабі європейські країни долучаться до ширшого багатостороннього формату.
Серед його цілей — постійні консультації з безпеки, надійні канали кризового зв’язку, підвищення військової прозорості та взаємні заходи для зниження ризиків ескалації.
Однак між Вашингтоном і європейськими союзниками залишаються принципові розбіжності щодо послідовності переговорів.
За словами європейських посадовців, із якими спілкувався Ігнатіус, країни Європи готові обговорювати нову систему безпеки з Росією лише після досягнення припинення вогню в Україні.
Кушнер натомість виступає за одночасний переговорний процес щодо обох питань.
“Мирна угода щодо України має бути досягнута до домовленості про архітектуру безпеки”, — заявив представник одного з близьких союзників США.
Інший високопосадовець із ключової європейської держави зазначив, що такий підхід несе значні ризики, однак участь у переговорах краща за відмову від них.
За інформацією оглядача WP, Володимир Путін позитивно сприйняв ідею загальноєвропейського безпекового формату під час зустрічі зі спецпредставником США Стівом Віткоффом 21 жовтня в Санкт-Петербурзі. Кушнер долучився до розмови через відеозв’язок.
У четвер Трамп також зустрівся в Білому домі з представником Путіна Кирилом Дмитрієвим. Після зустрічі американський президент заявив, що наблизився до укладення “великої, прекрасної угоди”, яка охоплюватиме Україну та всю Європу.
Проте Ігнатіус вважає такі заяви передчасними, зважаючи на позицію європейських союзників.
Оглядач також зазначає, що після поразки республіканців на виборах можливості Трампа укласти угоду на вигідних для Путіна умовах зменшуються.
У новому складі Конгресу, який розпочне роботу в січні, можуть сформуватися значні двопартійні більшості на підтримку України.
За оцінкою Ігнатіуса, демократи разом із частиною республіканців зможуть просувати жорсткіші санкції проти Кремля та збільшення військової допомоги Києву. Не виключено, що підтримка таких рішень буде достатньою навіть для подолання президентського вето.
Серед можливих кроків Конгресу оглядач називає відновлення санкцій проти Росії, які Трамп скасував минулого місяця, припинення закупівель російського дизельного пального та дозвіл на нові продажі озброєнь Україні.
Окремо Ігнатіус пропонує посилити захист українських міст від російських балістичних ракет.
На його думку, США могли б домогтися від Ілона Маска розширення зони покриття Starlink на територію Росії, щоб українські безпілотники отримали можливість атакувати мобільні пускові установки балістичних ракет.
Оглядач пов’язує таку пропозицію з майже вичерпаними запасами ракет-перехоплювачів для Patriot.
В обмін на додаткові можливості захисту цивільного населення Україна, на його думку, могла б погодитися припинити удари по російських нафтопереробних заводах, чого вимагає Трамп.
Паралельно адміністрація США намагається знайти вихід із війни проти Ірану, яка, за оцінкою Ігнатіуса, стала одним із чинників поразки республіканців на виборах.
Міністр фінансів США Скотт Бессент за підтримки Трампа звернувся до Китаю з проханням використати вплив на Тегеран для завершення війни. За словами американського посадовця, Пекін уже передав відповідний сигнал іранському керівництву.
Важливу роль у дипломатичних зусиллях відіграє віцепрезидент Джей Ді Венс, який минулого місяця надіслав примирливого листа представнику іранського керівництва Мохсену Резаї.
Після виборів Венс також пов’язав поразку республіканців із війною проти Ірану.
За словами катарського посередника Алі Аль-Таваді, іранські лідери сприйняли лист Венса як жест поваги, але очікують практичних змін в американській політиці.
Трамп також розраховує на допомогу китайського лідера Сі Цзіньпіна. За інформацією WP, питання Ірану обговорюватиметься під час їхньої зустрічі 18 листопада в Шеньчжені, де також очікується присутність Путіна.
Ігнатіус підсумовує, що результати американських виборів змінили баланс сил не лише всередині США, а й на міжнародній арені.
На його думку, Україна та європейські союзники отримали додаткові важелі впливу, тоді як позиції Росії дещо послабилися. Водночас ослаблення президентства Трампа може зменшити вплив самих Сполучених Штатів на світовій арені.
