Танення вічної мерзлоти в російській Арктиці може підвищувати ризик вивільнення давніх вірусів і бактерій, які десятки тисяч років перебували в замороженому ґрунті. Дослідники вже знаходили там генетичні сліди небезпечних збудників та змогли відновити активність окремих стародавніх вірусів.
Про це йдеться у матеріалі Bloomberg.
Тема привернула додаткову увагу на тлі смерті 28-річної співробітниці дослідницького інституту в Сибіру Дар’ї Шипілової. Російські медіа припускали, що вона могла заразитися легеневою формою чуми після інциденту на роботі, однак ці повідомлення не підтверджені.
Офіційно причиною її смерті назвали пневмонію “невідомого” походження. Російська влада повідомила Всесвітній організації охорони здоров’я, що випадків чуми в регіоні не реєстрували.
За повідомленнями, близько 200 людей, які контактували із Шипіловою, помістили на карантин. ВООЗ запросила додаткову інформацію та заявила, що наразі не має достатньо даних для повної оцінки ризику.
Що знаходять у вічній мерзлоті
У замороженому ґрунті Сибіру зберігаються залишки збудників хвороб минулих століть і тисячоліть.
Зокрема, ДНК вірусу натуральної віспи виявляли у мумії віком близько 300 років, а РНК вірусу грипу — у легеневій тканині тіла, що перебувало у мерзлоті з 1918 року.
Вченим також вдалося відновити віруси, які десятки тисяч років залишалися замороженими. Частина з них не становить небезпеки для людини, оскільки заражає лише одноклітинні організми, зокрема амеб.
Водночас у мерзлоті знаходять мікроорганізми, споріднені зі збудниками, які добре відомі сучасній медицині, зокрема стафілококами та кампілобактерами.
Окреме занепокоєння викликає те, що серед бактерій із замороженого ґрунту виявляють значну кількість генів стійкості до антибіотиків.
Ще більшою невідомою залишаються віруси та бактерії, з якими сучасна людина ніколи не контактувала і які могли існувати за часів неандертальців або мамонтів.
Арктика нагрівається значно швидше
Ризики зростають через швидке потепління Арктики. За наведеними у матеріалі даними, регіон нагрівається приблизно у чотири рази швидше, ніж планета загалом.
Це прискорює танення вічної мерзлоти й потенційно відкриває доступ до мікроорганізмів, які тисячоліттями залишалися ізольованими.
Додатковим фактором ризику є промислове освоєння північних територій. Зростання кількості працівників у віддалених районах теоретично збільшує ймовірність того, що можливий спалах захворювання швидше потрапить до густонаселених регіонів.
Спалах сибірки вже був
Подібний сценарій частково реалізувався у 2016 році.
Після спекотного та сухого літа танення мерзлоти в Сибіру пов’язували зі спалахом сибірки. Тоді помер 12-річний хлопчик, а також загинули понад 2300 північних оленів.
У 2023 році науковці з Франції, Німеччини та Росії опублікували дослідження, в якому наголосили, що ризики для здоров’я, пов’язані з таненням вічної мерзлоти, є реальними й потребують подальшого вивчення.
Однак значна частина світових масивів вічної мерзлоти розташована саме на території Росії, а після повномасштабного вторгнення РФ в Україну міжнародна наукова співпраця та обмін інформацією в Арктиці ускладнилися.
Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус, коментуючи розслідування смерті співробітниці сибірської лабораторії, наголосив на необхідності своєчасного та повного обміну інформацією для оцінки потенційних загроз громадському здоров’ю.
