Україна та Росія в непублічних дискусіях демонструють “певну гнучкість” у питанні контролю над східними регіонами України після завершення війни, заявили американські чиновники. Водночас у Вашингтоні визнають, що територіальне питання неможливо вирішити окремо від майбутньої системи гарантій безпеки.
Про це повідомляє BBC.
Переговори представників України, Росії та США мають відбутися в Абу-Дабі. Це буде перша тристороння зустріч сторін із лютого.
Джаред Кушнер, який входить до американської делегації разом зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом, заявив, що переговори будуть зосереджені, зокрема, на “післявоєнних безпекових занепокоєннях” України та Росії.
“Важливою частиною цього процесу є спонукання всіх сторін серйозно замислитися над тим, що буде після війни”, — написав Кушнер.
Територіальне питання залишається одним із головних
Одним із ключових розбіжностей залишається майбутнє Донецької області.
Москва вимагає, щоб Україна відмовилася від територій області, які вона продовжує контролювати. Київ наполягає на заморожуванні нинішньої лінії зіткнення, вважаючи утримання цих територій важливим для майбутньої безпеки країни.
Публічно жодна зі сторін не відмовилася від своїх позицій.
Однак американський чиновник напередодні переговорів заявив, що в непублічних контактах і Київ, і Москва продемонстрували “певну гнучкість”.
Водночас він наголосив, що остаточно вирішити територіальне питання без домовленостей про післявоєнну систему безпеки не вдасться.
“Вони не вирішать питання Донецька і територіальне питання, доки не знатимуть, якою буде архітектура безпеки після війни. Ми не зможемо остаточно узгодити одне без іншого”, — сказав представник США.
Що може передбачати нова система безпеки
Для України така архітектура може включати гарантії того, що союзники прийдуть їй на допомогу у разі нового нападу.
Росія, своєю чергою, протягом тривалого часу вимагає обмеження ролі НАТО у Східній Європі, що викликає занепокоєння європейських держав.
За даними BBC, серед можливих елементів майбутньої системи розглядаються консультації з питань безпеки, гарячі лінії для кризового зв’язку та взаємні заходи з деескалації.
Американські чиновники також припустили можливість відновлення роботи Ради Росія — НАТО, діяльність якої фактично була призупинена після початку повномасштабного вторгнення.
Європу хочуть залучити до ширшого формату
Після попереднього раунду тристоронніх переговорів у Женеві в лютому прориву досягти не вдалося.
Подальші переговори не проводилися, оскільки увага Вашингтона переключилася на війну США та Ізраїлю проти Ірану.
Європейські лідери, яких значною мірою не допускали до переговорного процесу, останнім часом активніше наполягають на своїй участі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що союзники по НАТО та члени ЄС повинні бути залучені до будь-яких змістовних дискусій про майбутню архітектуру безпеки Європи.
Президент України Володимир Зеленський також неодноразово наголошував, що Європа має бути представлена на переговорах.
За словами американського чиновника, США запропонують перейти до багатостороннього формату із залученням європейців.
“Сподіваємося, нам вдасться переконати росіян”, — сказав він, визнавши, що Москва негативно ставиться до участі європейських країн.
В Україні побоюються “швидкої угоди”
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому його адміністрація провела кілька раундів переговорів щодо завершення війни, однак суттєвого прориву поки не сталося.
Водночас більш примирливий підхід Вашингтона до Москви викликає занепокоєння в Україні та Європі.
Після зустрічі з представником Кремля Кирилом Дмитрієвим минулого тижня Трамп заявив про майбутню “велику, красиву угоду” щодо України, яка може стосуватися “всієї Європи”.
Голова комітету Верховної Ради із зовнішньої політики Олександр Мережко заявив BBC, що побоюється спроб укласти швидку угоду коштом України.
На його думку, змусити Володимира Путіна до реальних переговорів можна лише шляхом посилення санкцій та далекобійних ударів.
“Поки у Путіна працює військова машина, у нього немає стимулів вести переговори”, — сказав Мережко.
Хто братиме участь у переговорах
До російської делегації в Абу-Дабі, за даними BBC, увійдуть помічник Кремля Володимир Мединський, заступники міністра закордонних справ Сергій Рябков і Михайло Галузін, керівник військової розвідки Ігор Костюков та генерал армії Юрій Жигарловський.
Україну представлятимуть посадовці, які вже брали участь у попередніх раундах переговорів, серед них керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, керівник Офісу президента Кирило Буданов та народний депутат Давид Арахамія.
Кушнер напередодні зустрічі заявив, що переговори в Абу-Дабі можуть максимум “створити імпульс для наступного етапу переговорів”.
“Це надзвичайно складний і заплутаний конфлікт. Ми підходимо до цих дискусій із рішучістю та реалізмом”, — зазначив він.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що до переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі мають долучитися представники Франції, Німеччини, Великої Британії, Єврокомісії та НАТО. Європейські країни наполягають, що питання майбутньої архітектури безпеки континенту не можуть обговорюватися без їхньої участі.
