Західні країни могли б допомагати захищати Україну у разі нового нападу Росії без її вступу до НАТО, зокрема направляючи військових для роботи із системами ППО та ПРО. Для цього пропонується створити окрему від Альянсу міжнародну безпекову структуру, яка матиме виключно оборонний характер.
Про це йдеться в колонці професорки Джорджтаунського університету Ліз Говард та експерта Brookings Institution Майкла О’Генлона для The Washington Post.
Автори зазначають, що напередодні нового раунду переговорів України, Росії та США в Абу-Дабі Москва продовжує удари по українській інфраструктурі, тоді як Київ завдає ударів по нафтопереробних заводах у глибині Росії.
На їхню думку, переговори можуть привести до обмеженого припинення вогню, однак швидкий прорив, який завершить війну, наразі виглядає малоймовірним.
Нова система замість членства в НАТО
Говард та О’Генлон пропонують шукати модель, яка забезпечить Україні довгострокову безпеку без вступу до НАТО.
Вони нагадують, що перспектива членства України в Альянсі залишається офіційною політикою НАТО ще з Бухарестського саміту 2008 року.
Водночас автори зазначають, що членство України в НАТО залишається “червоною лінією” для Володимира Путіна.
На їхню думку, можливим компромісом могло б стати створення окремої від НАТО системи безпеки.
Для цього США, за задумом авторів, мали б сприяти домовленості за участю Росії, України, НАТО та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Першим елементом такої домовленості могла б стати відмова України від майбутнього членства в НАТО.
Натомість була б створена нова міжнародна безпекова організація, члени якої могли б допомагати одне одному обороняти власну територію у разі війни або кризи.
У перспективі, як вважають автори, членство в такій структурі могло б бути відкрите і для Росії — за умови, що Москва назавжди відмовиться від спроб силою змінювати державні кордони.
Західні військові могли б прибути до України у разі нового нападу
Запропонована система дозволяла б західним країнам направляти свої війська до України у випадку нової російської агресії.
Зокрема, західні військові могли б обслуговувати системи протиповітряної та протиракетної оборони, а також ремонтувати й підтримувати військову техніку.
Водночас у мирний час іноземні війська в Україні не розміщувалися б.
Також нова структура не передбачала б планування контрнаступальних операцій на території Росії.
“Її військові цілі були б суто оборонними”, — наголошують автори.
На кордоні пропонують розмістити міжнародних спостерігачів
Ще одним елементом системи могли б стати міжнародні спостерігачі.
Говард та О’Генлон пропонують розмістити представників ООН та ОБСЄ на кордоні між Україною і Росією.
Їхнім завданням було б фіксувати та повідомляти про порушення режиму припинення вогню.
Однак, на відміну від попередніх місій ОБСЄ, нова система, за задумом авторів, мала б реальні механізми реагування у разі нового нападу.
Автори згадали Будапештський меморандум
У колонці також нагадується про Будапештський меморандум 1994 року.
Тоді США, Велика Британія та Росія зобов’язалися поважати суверенітет і територіальну цілісність України в обмін на відмову Києва від майже двох тисяч ядерних боєприпасів, що залишилися на українській території після розпаду СРСР.
Автори вважають, що Вашингтон має враховувати ці зобов’язання під час формування майбутньої системи безпеки для України.
Вони також зазначають, що окремі європейські країни вже пропонують Києву довгострокові пакети військової та фінансової підтримки, однак вважають таких двосторонніх домовленостей недостатніми.
Санкції та відмова від членства в НАТО можуть стати частиною угоди
Автори визнають, що Володимир Путін може не погодитися на запропоновану модель.
Водночас вони припускають, що в майбутньому Москва може бути зацікавлена в домовленості, якщо вона передбачатиме послаблення санкцій і гарантію того, що Україна не стане членом НАТО.
На думку Говард та О’Генлона, попередні концепції швидкого завершення війни вже не виправдали себе, тому для пошуку довгострокового миру потрібні нові підходи.
Вони вважають, що така модель могла б одночасно надати Україні реальні механізми захисту у разі повторної агресії та не передбачати її формального вступу до НАТО.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що США запропонували Росії погодитися на угоду, яка передбачатиме для України гарантії безпеки, аналогічні статтям 4 і 5 договору НАТО. Водночас у Вашингтоні наголошують, що територіальні питання та післявоєнні домовленості щодо безпеки мають обговорюватися паралельно.
