У ці дні дрони атакують Україну густим роєм. Під час нещодавньої російської атаки на столицю України 10 червня було запущено майже 500 безпілотників. Президент України Володимир Зеленський побоюється, що за нинішніх темпів виробництва Росія незабаром зможе завдавати ударів за участю вдвічі більшої кількості апаратів.
Вивчаючи уламки і заглядаючи всередину цього озброєння, можна зіткнутися з похмурою реальністю. Китай є найважливішим – можливо, вирішальним – помічником російської військової машини, пише The Economist.
Розглянемо Shahed, іранський бойовий безпілотний літальний апарат, який зараз масово виробляється в Росії. Раніше такі безпілотники були оснащені американською мікроелектронікою, яку контрабандою ввозили через Азію в обхід санкцій. Однак новітні моделі оснащені китайськими деталями.
За даними української військової розвідки, безпілотники, використані цього року, мають антени китайського виробництва. Один зі зразків містив лише 2 американські компоненти з 15.
Пекін уникає масштабних поставок готових боєприпасів або летальної зброї, які можуть спровокувати санкції з боку США або Європи. Він не хоче зазнати міжнародного осуду, який послідує, якщо на полі бою з’явиться занадто багато китайської зброї. Однак є ознаки того, що Китай підійшов до цієї межі – і, можливо, перетнув її.
Минулого року інформаційне агентство Reuters повідомило, що російське підприємство “ІМЗ Купол”, що входить до державної збройової компанії РФ, розробило і випробувало нову модель дрона “Гарпія-3” – по суті, копію іранського “Шахеда” – у Китаї за допомогою китайських фірм.
У жовтні Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох китайських компаній, причетних до цього проєкту, одна з яких постачала двигуни для дронів.
На практиці китайська зброя набагато менш важлива для Росії, ніж китайські компоненти та інструменти. На недавньому брифінгу Зеленський заявив, що представники Китаю були присутні на виробничих об’єктах у Росії.
Європейський чиновник зі сфери оборони підтвердив це, додавши, що Китай зацікавлений у тестуванні своїх виробів у реальних бойових умовах.
З початку війни обидві сторони широко використовують звичайні продукти китайського виробництва, зокрема цивільні дрони. Однак у вересні минулого року Китай посилив експортні обмеження на БПЛА та їхні компоненти.
Теоретично нові правила поширюються як на Росію, так і на Україну. На практиці вони застосовуються вибірково. Зеленський заявляє, що Китай перекрив постачання в Україну таких товарів, як невеликі квадрокоптери, водночас не обмеживши їхніх поставок у Росію.
Китай також посилив співпрацю з Росією в інших галузях, стверджує високопоставлений український чиновник у сфері безпеки, який вважає, що китайське керівництво, можливо, намагається протидіяти дипломатичним зусиллям США щодо вбивання клину між Росією і Китаєм.
Також Китай допомагає Росії у виробництві вибухових речовин і оптоволоконних кабелів.
Наприкінці травня глава української зовнішньої розвідки Олег Іващенко публічно заявив про постачання Китаєм верстатів, хімікатів, пороху та інших матеріалів, необхідних для російської оборонної промисловості.
Дослідницька група “Рада економічної безпеки України” зазначає, що у 2023-2024 роках Китай став провідним постачальником промислового обладнання до Росії, на частку якого припадає 80-90% імпортованих верстатів, багато з яких були західного виробництва.
Усе це не означає, що китайсько-російські відносини є щасливими, пише The Economist. Частина російської еліти, зокрема представники силових структур, стурбовані зростаючою залежністю своєї країни від Китаю, а також китайським шпигунством у Росії. Але без постійної допомоги цієї країни оборонна промисловість Росії була б паралізована.