Румунія та Болгарія терміново шукають способи запобігти зупинці ключових нафтопереробних заводів після рішення США запровадити санкції проти російських компаній «Лукойл» і «Роснефть». Обмеження набудуть чинності 21 листопада, повідомляє Politico.
Вашингтон включив російські енергетичні гіганти до чорного списку, що змусило країни ЄС, де розташовані їхні активи, діяти в авральному режимі, аби уникнути паливної кризи.
У Болгарії парламент у п’ятницю ухвалив закон, який дозволяє уряду призначити керівника найбільшого в країні нафтопереробного заводу «Лукойл Нефтохім Бургас», фактично передавши йому повноваження з управління, продажу або навіть націоналізації підприємства. Водночас Софія веде консультації щодо отримання винятку з-під санкцій.
Румунія, де розташований завод Petrotel у власності «Лукойлу», поки не ухвалила рішення, але також розглядає варіант відтермінування санкцій. Міністр енергетики Богдан-Груя Іван заявив, що країна готова до будь-якого сценарію: «Ми прагнемо зберегти економічну стабільність Румунії, водночас припинивши фінансування Російської Федерації».
Ситуацію ускладнює відмова швейцарського трейдера Gunvor придбати міжнародні активи «Лукойлу» після жорсткої реакції Міністерства фінансів США.
Санкції також впливають на інші країни ЄС. Німеччина вже отримала шестимісячне послаблення для свого заводу Schwedt, контрольованого «Роснефтью». Тим часом прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відвідав Вашингтон у спробі домогтися виключення з обмежень для російської нафти, що постачається трубопроводом у його країну та Словаччину.
За оцінками експертів, зупинка заводу «Лукойлу» в Болгарії може залишити країну без до 80% палива до кінця року, тоді як у Румунії йдеться приблизно про 20% ринку. Це призведе до помірного зростання цін і потенційних проблем із постачанням пального до Молдови, яка вже звернулася до США з проханням відкласти санкції та подала заявку на купівлю активів «Лукойлу» у своїй країні.
Попри політичний тиск, експерти зазначають, що обидва підприємства можуть продовжити роботу безпечно — за умови збереження персоналу та залучення додаткових фахівців. Натомість головна проблема — знайти нового покупця, готового взяти на себе юридичні ризики, великі витрати на модернізацію та страхування.
Експерти оцінюють вартість прибуткового болгарського заводу приблизно у $1,5 млрд, тоді як румунський Petrotel має борги та потребує значних інвестицій.
Опоненти уряду в Болгарії критикують поспішність рішень парламенту, застерігаючи, що втручання держави може призвести до судових позовів з боку «Лукойлу» — і гроші врешті-решт опиняться в Росії.
Аналітики наголошують, що рішення про продаж активів необхідно узгоджувати на рівні ЄС, щоб уникнути спроб російських компаній обійти американські санкції.
Ексміністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас заявив, що Єврокомісія має перевіряти потенційних покупців до завершення угод, оскільки «будь-який російський слід має бути виключений».