Останні рішення президента США Дональда Трампа щодо Росії та України виглядають як спроба посилити тиск на Київ і змусити його погодитися на умови Москви. Таку оцінку висловила оглядачка The Atlantic Енн Епплбаум, аналізуючи дії американського президента протягом останніх 72 годин.
Про це йдеться в авторській колонці The Atlantic.
Епплбаум звертає увагу на рішення Трампа дозволити імпорт російського дизельного пального, його вимоги до України припинити удари по російських нафтопереробних заводах та заяви про можливе обмеження розвідувальної підтримки Києва.
На думку авторки, при цьому Вашингтон не висунув Москві співставних умов щодо припинення російських ударів по українській енергетиці.
Оглядачка також згадує оголошене Трампом “енергетичне перемир’я”. За її словами, ця заява стала несподіванкою для Києва, а Росія невдовзі після неї продовжила атакувати українські енергетичні об’єкти.
Епплбаум вважає, що справа не лише у цінах на пальне
Трамп пояснював домовленість щодо російського дизеля бажанням знизити ціни на пальне у США. Однак Епплбаум ставить під сумнів, що обсяги російських поставок можуть суттєво вплинути на американський ринок.
На її думку, останні рішення Вашингтона можуть бути пов’язані не лише з цінами на енергоносії, а й із прагненням повернути Росію до економічних домовленостей зі США.
Авторка згадує переговори щодо газопроводів “Північний потік”, видобутку корисних копалин в Арктиці, заморожених російських активів та інших потенційних проєктів.
Водночас Епплбаум наголошує, що це її оцінка мотивів адміністрації Трампа, а не підтверджена офіційна позиція Вашингтона.
Європа може зробити висновок, що на США більше не можна повністю покладатися
Окрему увагу в колонці приділено можливим наслідкам для союзників США. Епплбаум вважає, що різкі зміни американської політики можуть змусити європейські держави ще активніше розвивати власні оборонні та економічні зв’язки.
За її оцінкою, Україна у такому разі дедалі більше залежатиме від підтримки Франції, Німеччини, Польщі, скандинавських держав та інших європейських партнерів.
Авторка також зазначає, що позиція Трампа щодо Росії відрізняється від заяв окремих американських військових та політиків. Зокрема, вона нагадує про виступ верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі генерала Алексуса Гринкевича, який у Варшаві заявив про готовність Альянсу жорстко відповісти на можливу російську агресію проти країн НАТО.
На думку Епплбаум, саме відсутність подібної риторики з боку Білого дому є одним із ключових сигналів, який нині отримують як Москва, так і європейські союзники США.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що адміністрація Дональда Трампа розглядає угоду про постачання російського дизельного пального як один зі способів повернути Москву до переговорів щодо завершення війни в Україні. За даними Reuters, американські переговорники заявили українській делегації, що домовленість може “пом’якшити” позицію Кремля та створити умови для відновлення переговорного процесу.
