Наприкінці серпня, коли російська 2-а загальновійськова армія і сусідні частини наступали на український опорний пункт Покровськ, деякі російські спостерігачі застерігали від зайвої самовпевненості росіян.
Як підтверджує Forbes, чисельність 2-ї армії РФ – десятки полків і бригад – перевищує чисельність українських сил у районі Покровська, оперативно-стратегічної групи «Таврія», у співвідношенні приблизно чотири до одного.
Дійсно, українці неухильно відступають уздовж осі Покровська щонайменше з середини лютого, коли росіяни прорвали оборону Авдіївки на східному кінці осі. Але, незважаючи на те, що для раптового вторгнення в Курську область Росії було виділено близько дюжини батальйонів із восьми бригад, українці тримали в резерві чотири або п’ять бригад – кожна до 2 000 військовослужбовців і сотні одиниць техніки. Російський пропагандист Євген Норін охарактеризував ці підрозділи як «досить укомплектовані і добре оснащені».
Тепер деякі з цих резервів нарешті вступають у бій уздовж останньої лінії траншей і укріплених міст за 5-6 миль (8-9 кілометрів) від Покровська і його життєво важливих ліній постачання. “Відбувається саме те, що було передбачено – українські збройні сили почали контратакувати, – повідомляє один російський блогер. І це допомагає стабілізувати лінію фронту – принаймні, на даний момент».
Це здивувало деяких українських спостерігачів, які звинувачували в багатомісячному відступі оперативно-стратегічної групи «Таврія» на схід від Покровська через брак військ і відсутність укріплень. «Не так давно в суспільстві говорили про те, що перекидання додаткових бригад на Покровський напрямок нічого не змінить», – зазначає українська аналітична група Frontelligence Insight. «І ось ми бачимо [зворотне], що це справді має значення», – наголошують аналітики.
Не варто очікувати негайних кардинальних змін у районі Покровська, підкреслюється в статті Forbes. Поки що українські підкріплення – щонайменше, бригада Кара-Дага національної гвардії, 12-та бригада «Азов» і 93-тя механізована бригада – проводять невеликі контратаки, основний ефект яких полягає у сповільненні або незначному відкаті російських позицій.
Кожен день, коли вони не просуваються вперед, – це день, коли українці можуть закріпитися і посилити свої позиції навколо Покровська перед прийдешньою зимою. Це має наслідки для всієї війни в Україні.
«Майбутня битва за Покровськ стане кульмінацією наступальної операції противника на південно-західному театрі воєнних дій у 2024 році», – прогнозує український Центр оборонних стратегій.
Запеклі дії бригади «Кара-Даг» у Селидовому, прифронтовому місті на південний схід від Покровська, можливо, є найзначнішими з останніх контратак.
Ось уже кілька днів танки Т-64 бригади підривають і захоплюють російські танки та бойові машини, які намагаються проникнути в Селидове головною дорогою, що веде до міста зі сходу на захід. Високий рельєф місцевості в Покровську і навколо нього змушує атакуючі сили спрямовувати свої зусилля на південні підступи до міста. Це також спрямовує їх до Селидового, найвища точка якого розташована приблизно на 100 футів (30 метрів) нижче найвищої точки в Покровську.
«Але тепер, коли свіжі й добре оснащені українські війська перебувають у Селидовому й атакують його, завоювання Покровська російськими військами, яке раніше здавалося неминучим, стає дедалі менш імовірним», – робить висновок Forbes.