Українська енергетична мережа настільки постраждала від російських атак, що урядовці шукають нові варіанти запобігання кризі, як-от оренда плавучих електростанцій та вивезення з регіону утилізованих електростанцій, пише The New York Times.
Після того, як Росія посилила повітряні удари по українській енергосистемі протягом останнього місяця, темрява знову поглинає українські міста вночі. У Києві мешканці покладаються на ліхтарики мобільних телефонів, щоб пересуватися неосвітленими вулицями. Щоб вигулювати собак, вони використовують світлодіодні стрічки, які слугують їм імпровізованими нашийниками.
Досі Україна долала наслідки трьох великих російських ударів протягом останнього місяця, скорочуючи вуличне освітлення і запроваджуючи періодичні відключення, щоб зменшити навантаження на електромережу. Але два роки нападів на електростанції та підстанції призвели до того, що енергетична мережа країни опинилася на межі колапсу, кажуть експерти.
ООН попереджає, що відключення електроенергії можуть тривати до 18 годин на добу цієї зими, «залишаючи цивільне населення без електроенергії, необхідної для освітлення будинків, роботи водяних насосів і навчання дітей онлайн».
Це змусило українську владу вдатися до нетрадиційних заходів, щоб спробувати запобігти енергетичній кризі. Вони перевезли в Україну цілу застарілу литовську електростанцію для ремонту пошкодженої мережі; почали орендувати плавучі електростанції у Туреччини; і навіть звернулися до ООН з проханням забезпечити присутність на критично важливих підстанціях, сподіваючись стримати російські атаки.
«Ми робимо все можливе», – сказала Вікторія Гриб, голова підкомітету з питань енергетичної безпеки українського парламенту, в нещодавньому інтерв’ю в Києві.
Проте пані Гриб та інші українські урядовці визнали, що цих заходів буде недостатньо для запобігання відключенням електроенергії. У деяких випадках вони можуть бути навіть не готові до кінця року, коли мінусові температури призведуть до збільшення споживання електроенергії.
Місяці російських атак виснажили українські запаси обладнання для ремонту та обслуговування електростанцій.
За словами Андріана Прокіпа, київського експерта з питань енергетики з Інституту Кеннана у Вашингтоні, енергетичні об’єкти України були здебільшого побудовані ще за часів Радянського Союзу, тому вони залежать від запасних частин, які залишилися від радянських часів.
Тому минулого року ДТЕК, найбільша приватна енергетична компанія України, почала полювання на заводах у колишніх країнах Східного блоку, таких як Словаччина та Чехія, щоб знайти сумісні деталі. «Ми знайшли електростанції, що використовують генератори і турбіни, дуже схожі на наші», – сказав Олексій Поволоцький, керівник управління з відновлення ДТЕК.
В рамках одного з найсміливіших проектів в Україні за підтримки Європейського Союзу демонтують цілу електростанцію, яка колись забезпечувала теплом половину столиці Литви Вільнюса, а її частини використовують для ремонту кількох пошкоджених українських об’єктів.
За даними литовської енергетичної компанії «Ігнітіс», яка є власником станції, роботи розпочалися влітку цього року і тривають дотепер. Понад 300 одиниць обладнання відправляються в Україну, їх точне місце призначення тримається в таємниці з міркувань безпеки.
Спочатку планувалося, що запчастини для станції прибудуть в Україну до зими, але логістичні перешкоди та бюрократичні затримки відсунули терміни, і деяке ключове обладнання не буде доставлено до наступного року.
Будівництво нових електростанцій – тривалий процес, який Україна не може собі дозволити з настанням зими. В якості альтернативи країна планує орендувати плавучі електростанції, встановлені на вантажних суднах – для забезпечення електроенергією чорноморського узбережжя Одеської області, де бракує електрогенеруючих потужностей.
Електростанції, що працюють на паливі або газі, будуть пришвартовані в портах регіону і передаватимуть електроенергію в мережу через наземні підстанції.
Українські чиновники, які говорили на умовах анонімності через чутливість плану, заявили, що ведуть переговори з турецькою компанією Karpowership, що спеціалізується на будівництві електростанцій, про оренду кількох суден. Минулого року компанія підписала меморандум про взаєморозуміння з державним українським енерготрейдером щодо встановлення силових установок, здатних генерувати 500 мегават на годину – достатньо електроенергії, щоб забезпечити один мільйон українців.
Реалізація планів прискорилася в останні тижні, коли уряд видав постанову, що дозволяє встановлювати газові поршні і турбіни на суднах для живлення плавучих електростанцій. Цієї осені «Укренерго» повідомило, що розпочало будівництво ліній електропередач для підключення кораблів до електромережі. Український урядовець заявив, що будівництво об’єктів вже завершено.
Пані Гриб сказала, що дві електростанції можуть бути введені в експлуатацію протягом декількох тижнів, якщо Україна зможе подолати два виклики.
Український уряд намагається переконати своїх західних партнерів оплатити частину вартості виробництва електроенергії на кораблях, яка, за словами пані Гриб і пана Прокіпа, є дуже високою. Іншим питанням є забезпечення безпеки кораблів в Одеській області, яка часто піддається бомбардуванням з боку Росії.
Пан Прокіп сказав, що є надія, що кораблі можуть бути збережені, оскільки вони експлуатуються Туреччиною, країною, яка виступала посередником у домовленостях між Росією та Україною під час війни.
Оскільки більшість теплових і гідроелектростанцій зруйновані або серйозно пошкоджені, Україна покладається на три діючі атомні електростанції, щоб підтримувати світло. Разом вони можуть виробляти 7,7 гігават електроенергії на годину, що становить більше половини поточної потужності генерації в країні, згідно з даними DiXi Group, українського аналітичного центру з питань енергетики.
Росія утримується від прямого нападу на атомні електростанції, що може спричинити катастрофічну аварію. Натомість останнім часом вона зосередилася на тому, щоб підірвати їхню здатність передавати електроенергію, руйнуючи підстанції, що з’єднують їх з мережею.
З серпня МАГАТЕ зафіксувало чотири напади на такі підстанції. Кожного разу удари змушували відключати кілька реакторів або зменшувати їхню потужність як запобіжний захід.
Україна побудувала бетонні укриття навколо підстанцій, щоб захистити їх, але чиновники визнають, що вони неефективні проти ракет. Тому вони вдалися до радикального заходу: попросили чиновників агентства ООН залишитися на підстанціях, розраховуючи на їхню присутність для стримування російських атак.
Москва може не захотіти ризикувати життям співробітників агентства, тому що вона залежить від його підтримки експорту своєї ядерної програми, вважає Ян Ванде Путте, експерт з ядерних питань Грінпіс.
У вересні парламентський комітет з питань енергетики України надіслав до агентства листа, з яким ознайомилася The New York Times, закликаючи його розмістити «постійну моніторингову групу» на критично важливих підстанціях, щоб «запобігти можливим провокаціям» з боку Росії. Наступного місяця Юлія Киян, високопосадовець Міністерства енергетики, заявила, що Україна веде переговори з агентством про організацію такого нагляду.
Наразі Міжнародне агентство з атомної енергії погодилося проводити періодичні моніторингові місії на критично важливих підстанціях, але не розміщувати там своїх агентів на постійній основі, зазначає Грінпіс.
Агентство повідомило, що минулого тижня один з його автомобілів був уражений безпілотником, коли він прямував на інспекцію підконтрольної Росії атомної електростанції на півдні України. Агентство не уточнило, яка сторона запустила безпілотник, а Росія і Україна обмінялися звинуваченнями. Пан Ванде Путте заявив, що ця атака була навмисною спробою Росії залякати агентство.
Пані Гриб визнала, що агенти МАГАТЕ ризикують своїм життям, залишаючись на підстанціях. «Але хто в Україні сьогодні не ризикує?» – запитала вона.