Національний банк допускає, що у IV кварталі року може знизити облікову ставку до 21%, а у 2024 році – до 18%.
Про це йдеться у підсумках дискусії членів Комітету з монетарної політики (КМП) НБУ.
На засіданні були всі 11 із 11 членів Комітету, і більшість з них вважають, що на кінець цього року регулятор може знизити облікову ставку до 21%.
Початок циклу зниження ставки лише у IV кварталі року зумовлений тим, що у пріоритеті наразі пом’якшення частини валютних обмежень. Із початком валютної лібераліазцієї незмінна облікова ставка буде важливим інструментом управління очікуваннями та ризиками.
Коли НБУ буде впевнений у контрольованості курсових та інфляційних процесів за пом’якшення обмежень, він зможе розпочати цикл зниження ставки без загроз для макрофінансової стабільності.
При цьому потенціал зниження ставки суттєво обмежений негативними наслідками війни, адже відновлення потребуватиме значного часу, тоді як потреби в імпорті на етапі відновлення будуть значними. За таких умов НБУ повинен підтримувати курсову стійкість: забезпечувати високу привабливість заощаджень у гривні і знижувати тиск на міжнародні резерви.
З урахуванням очікуваної міжнародної допомоги, яка закриватиме дефіцит поточного рахунку, у 2024 році НБУ зможе продовжити зниження облікової ставки, однак воно буде досить повільним. На думку переважної більшості членів КМП, наприкінці наступного року облікова ставка становитиме 18%.
Водночас один з учасників КМП вважає, що стрімкіше, ніж очікується, зниження інфляції дасть змогу НБУ знизити облікову ставку до 18% на кінець цього року і до 14% у 2024 році.
Ще один член КМП бачить передумови для зниження ставки до 20% на кінець цього року і до 16% у наступному році.
Кілька членів КМП також зауважили, що прогнозування на 2024-2025 роки надзвичайно ускладнене високим рівнем невизначеності, пов’язаним з війною.
Щодо рішення залиши облікову ставку на рівні 25%, про яке регулятор оголосив 27 квітня, то його підтримали 9 з 11 членів Комітету. На їхню думку, пом’якшення найбільш обтяжливих валютних обмежень набуває дедалі більшої актуальності, а це без створення додаткових шоків це можливо лише за збереження високої привабливості заощаджень у гривні.
Крім того, консервативні оцінки обставин з боку НБУ залишають регулятору простір для реагування на випадок, якщо ситуація розгортатиметься за негативним сценарієм. Зниження облікової ставки послаблять можливості НБУ для такого маневру. Валютні обмеження, натомість, залишають можливості для більш швидкого та таргетованого реагування.
Ще двоє членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 24% у квітні. Вони вважають, що поліпшення макроекономічних умов та покращення прогнозу інфляції навіть з урахуванням ризиків дозволяють почати поступове зниження ставки вже з квітня.
Один із учасників дискусії зазначив, що проінфляційні ризики є переоціненими, адже Україна успішно подолала енергетичну кризу, і з часом тиск на ціни через витрати бізнесу на автономну роботу на випадок відключень світла буде вичерпано.
Він додав, що навіть логістичні проблеми з експортом продовольства можуть сприяти дезінфляції на внутрішньому ринку продуктів харчування. Відтак, вважає він, НБУ не варто зволікати з початком циклу зниження облікової ставки, адже, коли в майбутньому виникне потреба в рішучіших кроках, їх буде важче здійснити оперативно без негативного впливу на фінансову стабільність.