Переклад статті Financial Times для читачів Glavnoe.in.ua
Заяви Дональда Трампа про можливе припинення підтримки України та вихід США із мирних переговорів із Росією викликали тривогу в Києві. На тлі цього українські військові та чиновники очікують масштабного кривавого літнього наступу Росії, який може суттєво вплинути на подальший хід війни.
Попри намагання Києва домогтися 30-денної паузи у бойових діях, як зазначають українські військові та посадовці, ілюзій щодо швидкого завершення війни немає. За їх словами, Росія не демонструє жодної готовності згортати наступ чи йти на поступки. Після недавньої зустрічі в Туреччині українські переговорники дійшли висновку: мир далекий і недосяжний.
Під час тієї зустрічі головний російський переговорник пригрозив, що Росія може знову вторгнутися та захопити Сумську й Харківську області. Через кілька днів Володимир Путін, перебуваючи в Курській області, де українські війська були витіснені, жартома погодився з місцевим чиновником, який сказав, що «Суми мають бути нашими».
У четвер Путін заявив, що його армія створює «буферну зону безпеки» на українському кордоні — термін, який зазвичай передує спробам нових вторгнень.
Нерішучість Сполучених Штатів лише додає впевненості Кремлю. Після тривалої розмови з Путіним президент США повідомив Володимиру Зеленському, що умови мирної угоди сторони мають узгодити самі між собою.
Європейські країни також не поспішають виконувати обіцянки щодо безпеки. Запропонована «сила стримування» досі не сформована, і в Києві побоюються, що цього може так і не статися.
Нардеп та командир дронового підрозділу 109-ї бригади ЗСУ Єгор Фірсов каже, що настав час визнати гірку реальність: російська впевненість може виявитися міцнішою за західну єдність.
«Путін переконаний, що зламає Україну. Він вірить, що наша повна капітуляція — це лише питання часу… Він вважає, що США можуть припинити допомогу будь-якої миті, а Європа — слабка і нерішуча», — сказав він.
Вздовж понад тисячокілометрової лінії фронту війна набрала виснажливого ритму. Росія перегруповується перед новим великим наступом, кажуть військові та аналітики.
На східному фронті українські військові повідомляють, що російська піхота пересувається на мотоциклах, багі та електросамокатах. Боєць Саїд Ісмагілов, колишній головний муфтій України, порівнює їх з «роєм сарани — не суцільна хвиля, а нескінченний потік».
«Їм байдуже на втрати. Вони лізуть знову і знову. Їм не треба кілометри — тільки кілька метрів, розбиті окопи, кілька знищених дерев, руїни хати».
Останніми тижнями запеклі бої точаться біля Покровська та Костянтинівки, зростає тиск на Краматорськ і Слов’янськ, ворог просувається до меж Дніпропетровської області.
Російську піхоту підтримує важке й сучасне озброєння — плануючі бомби, ракети, дрони, у тому числі нові моделі з оптоволоконним зв’язком, нечутливі до радіоелектронної боротьби. Українські сили були змушені відійти з населених пунктів, зокрема Торецька та Часового Яру, де втримання позицій виявилося надто дорогим.
Однак, за словами австрійського військового аналітика Франца-Штефана Гаді, українці залишаються потужною силою на обороні. «Очікуємо поступового просування росіян, але не обвалу фронту».
Залежність України від США у питаннях артилерії зменшилася, оскільки європейські країни наростили постачання. Росія має лише «незначну перевагу» в артилерійському вогні, додає аналітик.
Заступник командира одного з штурмових підрозділів під Покровськом каже, що лінію фронту ще тримають, але сили на межі. Він воює з 2014 року, пережив поранення, пропустив важливі події в житті родини. Заяви Трампа про те, що він «завершить війну за 24 години», спочатку викликали надію, але тепер його підрозділ уникає новин — це викликає лють.
«Це просто шум. Пропаганда. Брехня», — каже він. Його світ звузився до «наступного завдання, наступного бою». Іноді він не відчуває себе людиною: «Я — зомбі».
Це почуття виснаження поширюється в армії. Серед досвідчених офіцерів і новобранців мораль падає — зростає відчуття, що немає чіткого плану перемоги, і життя жертвуються даремно.
Командир батальйону 47-ї механізованої бригади Олександр Ширшин цього тижня публічно висловив занепокоєння. Його підрозділ використовує американські Abrams та німецькі Leopard — символи західної підтримки. Але Ширшин написав у соцмережах: найкраща техніка не замінить провального планування, яке кидає солдатів на смерть.
«В останні місяці з’явилося відчуття, що нас просто знищують — наші життя розглядають як витратний матеріал».
Він додав, що проблема — не в окремих особах, а в системі, і закликав переглянути бойові спроможності з урахуванням реальності на полі бою.
Генштаб ЗСУ пообіцяв розібратися в ситуації.
Війна оголила хронічні проблеми в системі командування. Виправити їх складно в умовах найінтенсивнішої війни з часів Другої світової, зазначає аналітик оборонної компанії Rochan Конрад Музика.
Деякі реформи розпочаті, але є сумніви, чи вони просуваються достатньо швидко й ефективно.
Найгострішим залишається питання живої сили.
Путін стверджує, що щомісяця до армії добровільно вступають до 60 тисяч росіян — удвічі більше, ніж українців, які, за його словами, призиваються (близько 30 тисяч). Аналітики вважають, що обидві цифри завищені.
Україна відмовляється знижувати призовний вік до 25 років, попри тиск з боку США та інших союзників. Мобілізація досі супроводжується корупцією та примусовим захопленням чоловіків на вулицях. Кампанія з набору молоді віком 18–24 роки фактично провалилася — подалися лише кілька сотень, кажуть джерела.
Світлою плямою залишається внутрішнє виробництво дронів. Вони здатні завдавати значних втрат і стримувати наступ РФ.
Військові навіть запровадили систему бонусів у стилі відеоігор. Солдати отримують цифрові бали за підтверджені відео знищення цілей дронами. Накопичені бали можна витратити на комплектуючі в маркеті Brave 1.
Однак колишній головнокомандувач Валерій Залужний, нині посол у Великій Британії, цього тижня попередив: не варто чекати «якогось дива, що принесе мир».
«Маючи катастрофічну нестачу людей і економічну ситуацію, що руйнується, ми можемо говорити лише про високотехнологічну війну на виживання», — сказав він. Україна має воювати так, щоб «мінімізувати людські та економічні витрати й досягати максимальної ефективності».
Російські ракетні удари по цивільних об’єктах у глибокому тилу залишаються серйозною загрозою. Аналітики Rochan зафіксували удари навесні з понад 200 ракет за раз. РФ тепер виробляє більше ракет, ніж запускає. Запаси ракет Patriot в Україні вичерпуються.
Також зросла інтенсивність атак дронами. Лише за 20 днів травня Росія запустила понад 2 тисячі Shahed. Україна краще розпізнає макети від бойових апаратів, але масштаби атаки стають неконтрольованими.
«Все більше дронів досягає цілі», — каже Музика. Нові моделі дронів літають вище й швидше, їх важче збити. Системи Patriot і винищувачі F-16 — основна надія, але їх обмаль.
У травні Україна втратила один F-16. Пілот встиг катапультуватися після того, як збив три цілі.
Все більше військових і чиновників визнають: треба готуватись до затяжної асиметричної боротьби.
«Скільки це триватиме?» — запитує Єгор Фірсов. — «Поки ми не зламаємо віру росіян у те, що нас можна перемогти».