Росія дедалі більше ризикує втратити здатність виробляти пальне у звичному режимі через активізацію українських ударів безпілотників по нафтопереробних заводах, включно з останньою атакою у п’ятницю, пише Bloomberg.
Поки що аналітики, які відстежують російську нафтову галузь, вважають ці удари керованими для Москви й не такими, що можуть спричинити серйозні проблеми з виробництвом пального. Частка потужностей, що вийшли з ладу, залишається невеликою. Однак Україна, схоже, налаштована посилювати удари по енергетичній інфраструктурі противника, що підвищує ймовірність нових атак.
Лише за останні вісім днів Київ завдав ударів роями дронів по трьох великих НПЗ у центральній і південній частинах Росії, а також по насосній станції на важливому маршруті експорту нафти, повідомили Генштаб України та інші джерела, знайомі із ситуацією. Остання з атак була спрямована на завод компанії «Лукойл» у Волгограді.
Росія, найбільша за площею країна світу, виробляє величезні обсяги пального як для внутрішніх потреб, так і для експорту. Рівень виробництва залишається високим, адже країна забезпечує понад 144 мільйони осіб. Однак з’являються перші ознаки того, що українські дрони починають впливати на цей показник.
Щонайменше один із заводів, атакованих тиждень тому — гігантський НПЗ «Роснефти» у Рязані (приблизно за 200 км від Москви), — зупинив переробку нафти. Масштаби можливих пошкоджень після п’ятничного удару по Волгоградському НПЗ залишаються невідомими, тоді як підприємство «Лукойл» у Нижньому Новгороді, схоже, не постраждало після атаки в середу.
Сергій Вакуленко, який протягом десяти років працював у керівництві однієї з російських нафтових компаній, а нині є науковцем у Carnegie Endowment for International Peace, вважає, що нинішня ситуація поки не критична.
«Зупинка кількох НПЗ на кілька тижнів — це те, що російська нафтова галузь та економіка можуть легко пережити, якщо судити з досвіду минулого року», — зазначив він. «Чи матимуть ці атаки довготриваліші та серйозніші наслідки, наразі важко сказати».
На думку Вакуленка, Рязанський НПЗ розташований поруч з іншими заводами (у Москві, Ярославлі та Кстові), які можуть компенсувати можливий дефіцит пального у регіоні.
Віктор Катона, провідний аналітик з нафти у Kpler, також вважає, що Росія здатна перекрити втрати, збільшивши виробництво на інших заводах, хоча це може стати складнішим завданням.
За його оцінками, поточні темпи переробки нафти в РФ можуть впасти до 5,2–5,3 млн барелів на день — рівнів, характерних для весняного та осіннього періодів, коли підприємства проводять планове технічне обслуговування під час сезонного спаду попиту.
На тлі повномасштабної війни Росії проти України, яка триває вже четвертий рік, Київ використовує рекордну кількість дронів для ударів не лише по ключових об’єктах енергетики, а й по заводах, що виробляють боєприпаси.
З початку війни Росія регулярно атакує енергетичну інфраструктуру України, спричиняючи масштабні блекаути та залишаючи мільйони людей без електрики.
Влада в Москві та російські компанії рідко коментують наслідки ударів безпілотників по власних промислових об’єктах і економіці. У 2022 році уряд засекретив дані про видобуток та експорт нафти, що ускладнює оцінку впливу українських атак.
Українські офіційні особи наголошують, що головна мета ударів по російських НПЗ, насосних станціях, нафтопроводах та сховищах пального — скорочення поставок для російської армії та зменшення можливостей Кремля у виробництві й експорті нафтопродуктів, які є ключовими для наповнення бюджету РФ.
Росія залишається одним із найбільших у світі виробників і експортерів нафти та пального, зберігаючи поставки за кордон, попри санкції Заходу, які закрили для країни європейські та північноамериканські ринки. Однак російські компанії змогли перенаправити ці потоки до Індії, Китаю та Туреччини.
10 січня США запровадили найжорсткіші санкції проти російського нафто-газового сектору, додавши до чорного списку компанії «Газпром нафта», «Сургутнефтегаз» та значну частину «тіньового флоту», що транспортує російську нафту за кордон.
Ці санкції, спрямовані на подальше обмеження можливостей Кремля у продажу нафти та нафтопродуктів, мають перехідний період до кінця лютого. Наразі вони не вплинули на поставки РФ, свідчать дані Bloomberg.