Коли в червні світові лідери зібралися у Швейцарії, щоб обговорити війну в Україні, з’явилася можливість зазирнути в закулісні ігри влади в Києві, де Володимир Зеленський намагається зберегти підтримку.
Коли президенти і прем’єр-міністри зібралися для сімейного фото в альпійській обстановці, височезний український чиновник у зеленій формі розташувався в центрі групи, чи не на відстані витягнутої руки від свого боса, пише Bloomberg.
Той, хто мав справу з українським президентом, найімовірніше, впізнає Андрія Єрмака, главу його адміністрації, який постійно перебуває поруч із ним. Його неспівставне становище – перед віцепрезиденткою США Камалою Гарріс, між президентом Швейцарії та майбутнім главою НАТО – свідчить про зростаючий вплив найближчого радника Зеленського у військовій ієрархії України. Радник Єрмака сказав, що склад учасників був організований швейцарськими господарями, і включення Єрмака відображає його роль на зустрічі.
У міру того як російський наступ триває вже третій рік, деякі міжнародні прихильники України дедалі більше турбуються про те, наскільки багато рішень зосереджено в руках 52-річного Єрмака, колишнього кінопродюсера, який став єдиною довіреною особою президента, яка має безпосереднє право голосу в усьому, від зовнішньої політики до військового планування.
“Я не беру участі в кожній роботі, я тільки координую”, – сказав Єрмак в інтерв’ю у своєму офісі в Києві в середу. “Так, я дуже пишаюся тим, що президент запитує мою думку, але він запитує мою думку, тому що я отримую результати”.
Побоювання з приводу Єрмака спливають у небезпечний для Зеленського момент.
Україна намагається протистояти відновленню російського наступу і готується до наступної зими зі зруйнованою енергетичною інфраструктурою, а вибори в США і можливість повернення Дональда Трампа в Білий дім ставлять питання про те, як довго Київ зможе розраховувати на підтримку своїх союзників. Сам президент також уразливий для звинувачень у відсутності легітимності – його повноваження закінчилися б 20 травня, якби воєнний стан не відклав вибори.
Ідея про те, що Зеленський не має належного мандата на керівництво військовими діями в Україні, – це теза, яку нав’язують його вороги в Кремлі. Але, як і більшість найкращих пропагандистських ідей, вона зачіпає реальні питання щодо того, наскільки життєздатно призупиняти нормальний демократичний процес у довгостроковій перспективі, особливо в умовах, коли починають з’являтися ознаки невдоволення урядом.
“Усе це робиться просто для того, щоб напасти на мене”, – сказав Зеленський в інтерв’ю Bloomberg Television 3 липня, у якому він назвав Єрмака “впливовим менеджером”.
Президент відмахнувся від критики з приводу того, що внаслідок сходження Єрмака влада опинилася в одних руках, заявивши, що пильна увага до його начальника офісу надто добре поєднується з кампанією дезінформації, яку проводять під керівництвом Кремля. “Він робить те, що я йому кажу, і виконує поставлені завдання”, – сказав він.
За словами людей, знайомих із ситуацією, які говорили на умовах анонімності, зліт Єрмака супроводжувався падінням багатьох інших наближених до вершини – серед них спікер парламенту, глава центрального банку і його попередник на посаді глави адміністрації – часто з вини старшого помічника.
Чергові перестановки не за горами. Минулого місяця український лідер підтвердив, що розглядає можливість оновлення кабінету міністрів, хоча й відмовився коментувати широко поширені припущення про те, що він може змінити прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
“Глава президентської адміністрації неформально завжди володів великою владою в Україні”, – сказала Оксана Шевель, доцент політології в Університеті Тафтса під Бостоном, додавши, що недовіра до Єрмака серед української громадськості може обмежити можливості помічника в майбутньому.
Одна з членів делегації розповіла про самовпевненого чиновника з величезним впливом, який часто висуває амбіції, що перевершують реальність, зокрема вимогу створити великий парк винищувачів F-16. Незважаючи на те що перші винищувачі прибули цього тижня, цей проєкт був затьмарений затримками, нестачею запчастин і мовним бар’єром між українськими пілотами та інструкторами, що значно знизило початкові цілі, повідомило агентство Bloomberg.
Єрмак не з тих, хто діє в тіні влади, і – при зрості шість футів три дюйми (190 см) – він підноситься над Зеленським. Його профіль у соціальних мережах рясніє знімками Єрмака віч-на-віч із Папою Римським Франциском, президентом Франції Еммануелем Макроном та іншими людьми, причому його боса часто не видно.
7 червня у своєму Telegram-каналі Єрмак показав, як він тисне руку президенту США Джо Байдену, тоді як Зеленський поруч вітає міністра оборони Ллойда Остіна – протокольна реверсія, що викликала саркастичні коментарі в Києві.
Така динаміка породила поширену серед українців приказку про керівника ОПУ: “Він не номер один, але й не номер два”.
Динаміка влади – серйозне питання для союзників по НАТО і міжнародних донорів, включно з Європейським союзом і Міжнародним валютним фондом, які поставили прозорість як основну умову для перерахування коштів.
За словами людей, знайомих з оцінками в західних столицях, кадрові перестановки, які приписують Єрмаку, викликали побоювання, що будь-яке подальше посилення стосунків між Зеленським та його оточенням може позбавити сили такі необхідні реформи – навіть заходи по боротьбі з корупцією та зміцненню правопорядку.
Але мандат Єрмака ширший, ніж у будь-кого з його попередників. Він брав центральну участь в ухваленні всіх ключових рішень воєнного часу: заміні генерала Залужного, постачанні зброї, переговорах щодо гарантій безпеки, обміні полоненими і – на саміті у Швейцарії – залученні на бік Києва країн Глобального Півдня.
Деякі чиновники порівнюють його роль із роллю генерального директора, а Зеленського – з головою ради директорів.
“Звичайно, я читаю і чую, як люди говорять про мою владу, але, будь ласка, скажіть мені, як я використовую цю владу? Щоб працювати 24 години на добу, сім днів на тиждень, брати на себе більше зобов’язань і більше ризиків”, – сказав Єрмак в інтерв’ю. Зеленський, додав він, “людина, яка вважає, що важливо слухати і знати різні думки. Він завжди сам ухвалює рішення”.
Союзники уважно спостерігали за тим, що відбувається. Заміна популярного в Україні генерала Валерія Залужного в лютому викликала в столицях країн НАТО здивування з приводу перетрушування в той момент, коли Київ протистояв новому наступу Росії.
У травні Єрмак зіграв важливу роль у зміщенні міністра інфраструктури Олександра Кубракова, чиновника, який колись був безпосередньо пов’язаний із Зеленським і був близький до адміністрації Байдена, за словами людей, знайомих із цим зміщенням.
Президентська канцелярія не змогла належним чином пояснити цей відхід та інші кадрові зміни, внаслідок чого іноземні уряди залишилися здивованими з приводу цього кроку.
Примітно, що посол США в Україні Бріджет Брінк опублікувала допис на соціальній платформі X, у якому похвалила Кубракова 9 травня, у день, коли міністра було звільнено внаслідок парламентського голосування. Брінк подякувала Кубракову “за прекрасне партнерство” протягом останніх двох років, коли він працював над підтримкою українського експорту, енергетичної інфраструктури та економічного зростання.
“Я з нетерпінням чекаю можливості залишатися поруч, щоб допомогти Україні виграти війну і перемогти в майбутньому”, – написала посол.
Флагманські дипломатичні зусилля у Швейцарії, де Єрмак посів настільки помітне місце, також не пройшли за планом. За підсумками дводенного саміту в Люцерні, що став кульмінацією багатомісячної дипломатичної роботи, Україні не вдалося схилити на свій бік ключові країни-учасниці, включно з Індією, Індонезією, Південною Африкою і Саудівською Аравією.
Проте Зеленський терпів часом безжальні методи Єрмака, оскільки вважав його людиною, яка розв’язує проблеми, пропонує швидкі та прості рішення, що не обтяжують президента, за словами людей, знайомих з їхніми стосунками. Зеленський довіряв Єрмаку нарівні з його дружиною Оленою Зеленською. За їхніми словами, до війни Єрмак навіть їздив із подружжям у відпустку за кордон.
Інший чиновник з уряду НАТО сказав, що роль керівника офісу в президентській системі України завжди вразлива для спекуляцій на тему змов, і що Єрмак мав надійну репутацію, яка давала змогу доводити справи до кінця.
Близькість Зеленського і його помічника відбивається в тісному приміщенні президентського комплексу на Банковій вулиці – колись процвітаючій частині центру Києва, яка тепер перетворилася на укріплений квартал зі шлагбаумами і контрольно-пропускними пунктами. Зеленський і його оточення називають його своїм домом від початку війни.
“Він дуже сильна особистість”, – каже Єрмак про свого начальника. “Усе, що в нього є, він зробив сам. Ніхто йому не допомагав. І я можу сказати те ж саме про себе”.
У резюме Єрмака відображено привілейоване радянське виховання. Його батько працював у радянському посольстві в Афганістані наприкінці 1980-х років. Закінчивши Інститут міжнародних відносин при Київському університеті імені Тараса Шевченка і отримавши диплом юриста, Єрмак наприкінці 1990-х років заснував фірму, що спеціалізується на правах інтелектуальної власності.
Його робота на найбільшому українському телеканалі “Інтер” привела його до контакту із Зеленським, який був виконавчим продюсером. Він простежив шлях Зеленського від комічного актора і зірки телевізійної комедії “Слуга народу”, у якій він зображував шкільного вчителя, що стає президентом, до високої посади.
Першим завданням Єрмака після того, як він приєднався до новообраної адміністрації Зеленського 2019 року, була робота як зв’язкового з Руді Джуліані, головним дорученцем Трампа в Україні, коли тодішній президент намагався змусити владу в Києві провести розслідування щодо Байдена напередодні їхньої передвиборчої боротьби 2020 року.
Спочатку головний помічник був основним каналом зв’язку для Джуліані, коли той намагався підштовхнути Зеленського до оголошення розслідування. Їхній обмін думками призвів до телефонної розмови Трампа із Зеленським у липні 2019 року, яка спричинила звинувачення у спробі втручання з боку іноземного уряду і призвела до першого імпічменту Трампа.
Наступним його призначенням стала посада головного перемовника від України в рамках Мінської угоди, яка була покликана розрядити напруженість у відносинах з Росією через її підтримку сепаратистів на сході України. Зустрічі з кремлівськими чиновниками створили Єрмаку репутацію людини, яка займає безкомпромісну позицію в дипломатичному процесі і часто сприймає світ у чорно-білих тонах, кажуть люди, знайомі з дискусіями з російськими чиновниками.
Останнім часом Єрмак виступав як архітектор мирного плану України, мета якого – залучити союзників за межами Заходу до вимог Києва припинити війну до початку переговорного процесу з Росією, яка перебуває в ізоляції.
Незважаючи на невдачу у Швейцарії, Єрмак заявив, що домагатиметься підтримки партнерів – з подальшим самітом, на якому може бути присутня Росія, хоча вона і відкинула проект. Виступаючи перед журналістами за кілька днів після саміту, головний помічник визнав, що Україна перебуває в невигідному становищі, коли йдеться про ресурси Кремля, але Київ все одно може виграти.
“Росія не мотивована”, – сказав Єрмак журналістам під час телефонної конференції. “Зрештою, перемога на боці тих, хто мотивований”.