Російські погрози застосуванням ядерної зброї, які на початку повномасштабної війни суттєво впливали на рішення західних країн щодо допомоги Україні, поступово втрачають силу. Водночас ослаблення ядерного стримування може підвищити ризик гібридних атак і навіть зробити звичайну війну в Європі більш імовірною.
Про це пише Financial Times.
Видання нагадує, що Росія має найбільший ядерний арсенал у світі й регулярно використовує його як інструмент залякування. Нещодавно Москва заявила НАТО, що готова застосувати “весь арсенал сил і засобів”, включно з ядерною зброєю, для захисту своєї території. Володимир Путін також заявив, що у разі атаки на Калінінград Росія використає “всю зброю”, якою володіє.
Однак такі заяви вже не викликають на Заході тієї реакції, яку вони спричиняли у 2022 році. На початку повномасштабного вторгнення США та їхні союзники обережно ставилися до передачі Україні озброєнь через побоювання ядерної ескалації.
Згодом ці обмеження поступово знімалися. Україні почали передавати танки, бойові літаки та далекобійні ракети, застосування яких проти цілей у Росії раніше вважалося надто ризикованим.
Ще одним показовим епізодом FT називає українську операцію “Павутина” у 2025 році, під час якої дрони атакували російські стратегічні бомбардувальники. За російською військовою доктриною подібний удар міг стати підставою для ядерної відповіді, однак Москва її не застосувала.
Колишня заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер дійшла висновку, що “ядерне стримування не працює” так, як традиційно вважалося. Держави з ядерною зброєю розраховували, що сам факт володіння нею захистить їх від звичайних атак, однак останні конфлікти ставлять це припущення під сумнів.
Для Росії ослаблення ефекту ядерних погроз є особливо чутливим, оскільки величезний ядерний арсенал залишається одним із головних атрибутів її статусу великої держави. При цьому його утримання потребує значних витрат.
Водночас FT попереджає, що зменшення ефективності ядерного залякування не означає зниження загрози. Кремль може шукати інші способи тиску на європейських союзників України, зокрема через диверсії, замахи, вторгнення дронів та інші форми гібридної війни.
Інший ризик полягає в тому, що ослаблення довіри до ядерного стримування може зробити звичайний військовий конфлікт більш прийнятним сценарієм. Більшість європейських країн НАТО, а також Японія і Південна Корея покладаються на американську “ядерну парасольку”. Якщо потенційні противники вирішать, що США не готові застосувати ядерну зброю для їхнього захисту, ризик звичайної війни може зрости.
FT підсумовує, що війна в Україні змусила і Росію, і НАТО переглядати уявлення про те, як працює ядерне стримування. Табу на застосування ядерної зброї залишається дуже сильним, однак ніхто не може бути впевнений, що воно є абсолютним.
