Безпілотники відіграють дедалі помітнішу роль у війні, Україна та РФ ведуть постійну боротьбу за те, щоб збивати ворожі літальні апарати і утримувати свої в небі.
Українські фахівці максимально швидко адаптують свої безпілотники, аби уникнути дії російських засобів електронної боротьби. Через це Київ вже називають головною “столицею дронів” поза Китаєм, а західні компанії уважно придивляються до досвіду України, йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
Безпілотники, які виготовляються на заводі ISR Defence в Україні, мають такий самий вигляд, що і до повномасштабного вторгнення РФ, проте компоненти всередині повністю стали іншими. ISR оновила навігаційне обладнання, антену і відеоканал дрона, намагаючись уникнути частот, на які націлилася РФ.
“Російське глушіння є вирішальним фактором при створенні безпілотників”, – зауважив співзасновник ISR Вадим Юник.
До весни 2023 року Україна втрачала близько 10 тис. безпілотників на місяць через вплив російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), згідно зі звітом британського Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
Утім, нині українські виробники намагаються максимально швидко змінювати та адаптувати свої дрони, щоб уникнути глушіння російських РЕБ-засобів.
Електронна боротьба існує десятиліттями і широко використовувалася під час Другої світової війни для глушіння радіосигналів. Утім, на полі бою в Україні обидві сторони намагаються підвищити ефективність систем РЕБ, зокрема збільшуючи діапазон їхньої дії та здатність охоплювати більше частот.
Тож серед ключових способів, завдяки яким дрони намагаються уникнути перешкод — це перехід безпілотників на іншу частоту. Однак ворог незабаром може знайти і цю частоту, що підживлює постійні перегони по всьому діапазону.
Майже всі транспортні засоби, які працюють на фронті в Україні, обладнані засобами глушіння проти ворожих дронів. Пристрої РЕБ мають різні форми, від простих антен до ручної зброї, що нагадує футуристичні гвинтівки.
“Ви можете перейти на одну частоту, а завтра вони вже змінять її”, — пояснює оператор української БМП Олексій Семенов, який воює поблизу Авдіївки .
Тож виробники безпілотників в Україні дедалі частіше використовують обладнання та програмне забезпечення, яке здатне відфільтрувати корисні сигнали, необхідні для роботи українських БПЛА, від “шуму” перешкод, який надсилають російські засоби РЕБ.
Представник AeroDrone каже, що його компанія постійно тестує нові плати, антени та інше обладнання, щоб фільтрувати ці “шуми”. Якщо виявляється, що таке обладнання може вловлювати сигнали більш чітко, його можуть використати у виробництві дронів.
Дрони від компанії Quantum Systems, своєю чергою, обладнані системою перемикання між радіочастотами, яка може автоматично переключатися тоді, коли виникають перешкоди. Ця німецька компанія виготовляє безпілотники в Києві силами українських фахівців чисельністю до 40 осіб і привозить запчастини з Європи, щоб постійно оновлювати свої БПЛА проти дедалі агресивнішої тактики російських перешкод, каже виконавчий директор компанії Флоріан Зайбель.
“Чим довше вирує війна, тим інтенсивнішою стає війна радіоелектронна”, — каже Зайбель.
За його словами, поточні реалії війни в Україні вимагають від будь-якого постачальника дронів довести, що його БПЛА здатні протистояти перешкодам та літати без супутникового зв’язку.
Одним із методів зменшення залежності дронів від вразливих до РЕБ супутникових сигналів є візуальна навігація. Це означає, що дрон може орієнтуватися, порівнюючи місцевість, яку він “бачить” через свою камеру, з мапою, яку вже зберігає у своїх системах.
Ще один спосіб для уникнення радіоперешкод — це використання так званої технології pixel lock, коли дрон фіксується на конкретній цілі та прямує до неї без необхідності дистанційного керування оператором.
WSJ додатково відзначає, що американські та інші західні розробники ретельно стежать за українським досвідом, адже умови для швидкого випробування БПЛА-технологій в Україні набагато сприятливіші, аніж на Заході.
Зокрема американська компанія Auterion, як базується у Вірджинії (США), відкрила офіс досліджень і розробок в Україні у вересні 2023 року, де працює близько 20 фахівців.
Лоренц Маєр, генеральний директор Auterion, каже, що за поза межами Китаю Київ вже є світовою столицею безпілотників, з великим ланцюгом постачання деталей і значно меншими обмеженнями на тестування, ніж на Заході.
Наприклад, у США створення безпілотника може бути дуже обтяжливим процесом. В Америці діють обмеження щодо того, які частини та технології можна використовувати, де їх купувати, коли і як можна оновлювати програмне забезпечення.
“Така політика, у поєднанні з бажанням деяких американських компаній зберегти повний контроль над обладнанням і програмним забезпеченням, означає, що в американські безпілотники часто дуже важко вносити зміни, як до цього звикли українці, кажуть підприємці, які займаються дронами”, — пише WSJ.
Крім того, у США є лише кілька місць, де можна вільно тестувати дрони на великий відстані без ризику зіткнення з літаками. В Україні, де повітряний простір відкрити лише для військових літаків, небо набагато вільніше для таких випробувань.
Крім того, інноваційна репутація українських виробників безпілотників спонукає деякі західні компанії шукати більш тісніші зв’язки з українськими колегами.
Зокрема компанія AeroVironment (США) вже вивчає можливості партнерства в Україні, хоча угоду ще не укладено, повідомив WSJ Трейс Стівенсон, генеральний менеджер компанії з безпілотних систем.
“Україна — цікавий ринок, там швидко розвивається багато технологій, які базуються на реальному досвіді”, — визнає він.