Путін підписав указ про затвердження нової стратегії протидії екстремізму, додавши в неї поняття «русофобії». Попередня стратегія діяла з 2020 року.
До переліку «основних понять» додано ксенофобію і «русофобію», яку указ визначає як «неприязне, упереджене, вороже ставлення до громадян Росії, російської мови і культури, традицій та історії Росії, що виражається, зокрема, в агресивних настроях і діях політичних сил та їхніх окремих представників, а також у дискримінаційних діях влади недружніх держав щодо Росії».
Значне місце в стратегії приділено положенням, пов’язаним із війною в Україні. Серед «найсерйозніших загроз екстремістського характеру» названо «широке розповсюдження ідей неонацизму, посилення радикальних націоналістичних збройних формувань (зокрема, в Україні), що підтримуються зовнішніми силами, які заохочують вчинення на території Росії злочинних дій, включно з диверсійно-терористичними актами щодо людей та цивільних об’єктів, із залученням у ці злочинні дії російських громадян». «Українська криза використовується недружніми державами для розв’язування гібридних воєн проти Російської Федерації та розпалювання агресивних русофобських настроїв у світі», – стверджується в указі.
Ще однією загрозою названо «деструктивну діяльність» міжнародних неурядових організацій і «підконтрольних їм» російських НКО, яка нібито замаскована під «реалізацію гуманітарних, освітніх, культурних і релігійних проєктів і спрямована на інспірування протестної активності населення з використанням соціально-економічного, екологічного та інших чинників».
Указ також передбачає заходи щодо боротьби з «екстремізмом» в інтернеті – зокрема, заходи щодо «потокового аналізу даних» в інтернеті та «деанонімізації учасників екстремістської діяльності».
Наприкінці документа згадують статистику боротьби з «екстремізмом»: за 10 років у Росії «виявили майже 12 тис. таких злочинів», до кримінальної відповідальності притягнуто близько дев’яти тисяч осіб. «За підсумками 2023 року відзначається збільшення порівняно з 2014 роком на 29,6 відсотка кількості виявлених екстремістських злочинів», що розглядається стратегією як ознака ефективності роботи силових структур.