Україна хоче перетворити накопичений під час війни досвід цифровізації, кіберзахисту та штучного інтелекту на модель, яку зможе використовувати Європа. Київ пропонує ЄС спостерігати за українськими експериментами з ШІ, вивчати успішні й невдалі рішення та вже після цього безпечно переносити їх у європейське середовище.
Про це міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук розповіла в інтерв’ю Euronews.
Під час поїздки до Берліна вона зустрілася з німецьким міністром цифровізації Карстеном Вільдбергером. Україна та Німеччина домовилися створити робочі команди, які вивчатимуть українські цифрові рішення, зокрема те, що в них спрацювало, а що ні, та визначатимуть, які сервіси можна адаптувати для Німеччини.
“Дія” як український продукт для Європи
Одним із головних прикладів, які Україна пропонує партнерам, є екосистема “Дія”.
За словами Ферчук, застосунок дає доступ більш ніж до 30 цифрових документів — паспорта, посвідчення водія, податкового номера, інформації про дітей та інших даних.
Через “Дію” українці також можуть продавати автомобілі, передавати іншій людині право керування машиною, перевіряти й оплачувати штрафи, укладати або розривати шлюб онлайн і навіть робити пропозицію одружитися.
Українці за кордоном також можуть укласти шлюб за українським законодавством через цифровий сервіс, після чого паперове свідоцтво надсилається поштою.
Загалом Україна надає близько 250 державних послуг онлайн.
Київ і Берлін домовилися проаналізувати ці сервіси та вибрати ті, які можуть бути адаптовані для Німеччини. Не виключається навіть створення прототипів окремих українських державних цифрових продуктів для німецької сторони.
Україна також має намір познайомити німецьких партнерів із компаніями, які роками створюють цифрові рішення для держави та об’єднані в GovTech Alliance of Ukraine.
Український підхід: якщо закон заважає хорошому сервісу — його можна змінити
Ферчук назвала однією з головних відмінностей українського підходу готовність експериментувати.
За її словами, державні структури мають діяти винятково в межах закону, але уряд разом із парламентом може змінювати законодавство, якщо чинні норми заважають створити простий і зручний сервіс для громадян.
Водночас IT-команди повинні мати можливість помилятися під час розробки.
“Щоб дати людям свободу для інновацій, треба дозволити їм робити помилки”, — пояснила міністерка.
При цьому такі експерименти не повинні порушувати закон, ставити під загрозу захист персональних даних або безпеку систем.
За її словами, без права на експеримент державні IT-команди лише відтворюватимуть уже закладені в законодавстві процедури, а справжніх інновацій не буде.
Україна готує цифрову інфраструктуру до п’яти діб без електрики
Окремий напрям — стійкість цифрової держави під час війни.
Ферчук зазначила, що Україна очікує складної зими і готується до неї ще з літа. Разом із телекомоператорами відпрацьовуються сценарії масштабних відключень електроенергії.
Базові станції планують підтримувати за допомогою генераторів і батарей, щоб мобільні мережі могли працювати навіть під час тривалих блекаутів.
“Ми зараз плануємо відключення тривалістю до п’яти днів, із планом для кожного району”, — сказала вона.
За словами міністерки, Росія вже посилила удари по цифровій інфраструктурі України, зокрема по дата-центрах. Нещодавно під атаками опинилися два телекомоператори.
Однак державні сервіси продовжили працювати завдяки резервним системам.
Україна використовує резервні копії, хмарну інфраструктуру та можливість переносити системи в захищені або підземні локації.
Для державних IT-систем розроблена окрема стратегія стійкості. Українські фахівці також проводять навчання, під час яких навмисно вимикають окремі системи, щоб перевірити, як вони працюватимуть у кризових умовах.
“Використовуйте Україну як AI sandbox”
Саме цей досвід Україна пропонує Європі застосувати і у сфері штучного інтелекту.
Київ та Берлін домовилися об’єднати свої AI-команди й разом працювати над новими державними сервісами. Німецькі фахівці зможуть бачити, як Україна навчає моделі, які технології використовує та як побудована її архітектура.
Україна готова ділитися не лише успішними рішеннями, а й помилками.
Ферчук запропонувала Європейському Союзу розглядати Україну як своєрідну “пісочницю” для ШІ.
“Ми пропонуємо, щоб Європа використовувала Україну як AI sandbox — місце, де вона зможе спостерігати за експериментами, які ми проводимо, вчитися на тому, що працює, а потім безпечно впроваджувати ці уроки в європейському середовищі”, — пояснила вона.
Паралельно Україна має гармонізувати своє законодавство з європейським AI Act.
Однак Київ пропонує не обмежуватися лише перенесенням європейських правил, а використати український досвід як майданчик для практичних випробувань технологій.
Від українських документів — до єдиного цифрового простору ЄС
Україна також бачить можливість масштабувати свій досвід цифрових документів на весь Європейський Союз.
Йдеться про створення середовища, у якому цифрові документи могли б визнаватися в різних країнах, а державні послуги ставали доступними через кордони.
Це збігається з напрямком, у якому рухається ЄС зі своїм цифровим гаманцем ідентичності.
Українська сторона пропонує Берліну та Брюсселю використати вже створені в Україні механізми як практичну основу для таких рішень.
Чому Україна стала настільки цифровою
Ферчук пов’язує нинішній рівень цифровізації не лише з повномасштабною війною.
За її словами, фундамент сформувався ще на початку 2000-х років, коли український бізнес активно почав створювати цифрові продукти, а громадяни звикали до онлайн-сервісів.
Наступний етап розпочався у 2019 році, коли було створено Міністерство цифрової трансформації та до державного управління прийшли представники IT-галузі.
Згодом посади, відповідальні за цифрову трансформацію, з’явилися у міністерствах та великих державних органах.
Водночас українська цифрова система побудована не навколо єдиної централізованої бази даних.
Державні реєстри децентралізовані. Коли громадянин запитує певну послугу, система отримує лише ті відомості з різних реєстрів, які необхідні для виконання конкретної операції.
Це, за словами Ферчук, є одним із принципів, що дозволяють масштабувати цифрові сервіси та одночасно зменшувати ризики.
Кібервійна триває щодня
Російські кібератаки стали ще одним фактором, який прискорив розвиток української цифрової системи.
Інформація в державних системах поділяється за рівнями захисту — від відкритих даних до персональної та секретної інформації.
Для кожного типу діють окремі правила захисту.
Ферчук наголосила, що в IT неможливо гарантувати абсолютну безпеку.
“Це також поле бою. Ворог атакує нас у кіберпросторі щодня”, — сказала вона.
За її словами, Україна стикається з тисячами кібератак щороку.
У центрах кібербезпеки команди цілодобово аналізують системні журнали, аномалії та поведінкові шаблони користувачів. Для цього дедалі активніше застосовується штучний інтелект.
Логіка проста: Росія вдосконалює способи атак, Україна — інструменти захисту.
Україна щороку отримує близько 20 тисяч нових IT-фахівців
Однією з переваг України Ферчук називає велику IT-спільноту та сильний академічний сектор.
За її словами, країна щороку готує близько 20 тисяч IT-фахівців.
Саме це середовище допомогло сформувати сильну спільноту фахівців із кібербезпеки.
Великі міжнародні компанії, що створюють засоби кіберзахисту, також зацікавлені в Україні як у середовищі, де можна перевіряти нові технології в реальних умовах.
Ферчук порівнює це з українською оборонною промисловістю, де виробники безпілотників швидко отримують досвід безпосередньо під час бойового застосування.
У кіберсфері працює подібна модель: противник запроваджує нову тактику, технологічні компанії випускають нові продукти, а українські команди розробляють нові способи захисту.
Власна AI-інфраструктура і “повний стек”
Україна, за словами міністерки, не планує обмежуватися використанням готових іноземних AI-сервісів.
Стратегія передбачає створення так званого повного AI-стеку.
Країна працює над власною суверенною інфраструктурою “AI factory”, паралельно використовуючи хмарні потужності для порівняння різних моделей.
Основний акцент робиться на відкритих моделях, які додатково навчають для виконання конкретних завдань.
Зараз у державному секторі вже триває багато експериментів із використанням ШІ.
Наступний рівень — безпосередньо сервіси для громадян.
“Дія”, якою користуються понад 24 мільйони українців, має стати одним із головних майданчиків для демонстрації того, як може виглядати державний сервіс із вбудованим штучним інтелектом.
Україна вже запустила AI-асистента, який допомагає користувачам зрозуміти, як отримати потрібну державну послугу.
Україна пропонує Європі не боятися ШІ
Ферчук скептично ставиться до надмірно емоційних прогнозів про небезпеку штучного інтелекту.
Вона порівнює нинішню дискусію з початком розвитку інтернету, коли також лунали побоювання, що нова технологія радикально змінить світ і забере робочі місця.
На її думку, країни, які зараз відмовлятимуться від ШІ через страх, ризикують відстати від тих, хто вже будує інфраструктуру, навчає спеціалізовані моделі та підвищує продуктивність економіки.
Водночас ШІ, за її словами, має використовуватися з чіткими обмеженнями — етично, відповідально та безпечно.
Для України ця технологія вже стала не лише предметом дискусії про майбутнє, а практичним інструментом державного управління, кіберзахисту та цифрової стійкості.
І тепер Київ пропонує Європі використати цей досвід як випробувальний майданчик для наступного етапу цифрової трансформації.
