Війна Росії проти України перетворила радіочастотний спектр на окреме поле бою, де обидві сторони щодня намагаються глушити, підміняти та приховувати сигнали противника. Українські військові вже використовують системи радіоелектронної боротьби не лише проти дронів, а й проти керованих бомб та балістичних ракет.
Про це пише The Wall Street Journal.
Як дві ракети опинилися у Дніпрі
На початку цього року дві російські балістичні ракети на гіперзвуковій швидкості летіли у напрямку важливого урядового об’єкта в Києві. Однак зрештою вони впали у Дніпро.
Приблизно в цей самий час навігаційні застосунки на телефонах багатьох жителів столиці почали показувати, що користувачі нібито перебувають у Перу.
За даними WSJ, це було наслідком роботи українського елітного підрозділу радіоелектронної боротьби Night Watch, який використовує систему Lima.
Українські військові стверджують, що саме вона змусила ракети відхилитися від курсу. Система заповнює ефір хибними навігаційними сигналами — такий метод називають spoofing, або підміною сигналу.
Lima, за словами представників Night Watch, здатна створювати перешкоди для дронів, ракет і керованих авіабомб на відстані до 120 миль.
Втім, Україна не розкриває, скільки саме ракет і дронів було знищено або відхилено за допомогою РЕБ. Визначити, чи стала причиною падіння ракети електронна протидія, чи технічна несправність, іноді складно.
Як українці стверджують, що зірвали атаку “Кинджала”
Один із найбільш резонансних епізодів, про який розповіли представники Night Watch, стався у листопаді минулого року.
За їхніми словами, система Lima перехопила російську гіперзвукову ракету “Кинджал”, яку Володимир Путін свого часу називав “невразливою”.
Українські військові стверджують, що система передала ракеті хибний навігаційний сигнал. “Кинджал” змінив напрямок, після чого через навантаження на надзвичайно високій швидкості почав руйнуватися.
Водночас електронна війна має й ризики. Перешкоди можуть впливати на власні українські дрони, а ракета або безпілотник, що втратив навігацію, теоретично може відхилитися у напрямку цивільної забудови.
РЕБ уже знищує більшість радіокерованих дронів на окремих ділянках
На фронті боротьба за радіочастоти стала фактично безперервною.
Один з офіцерів Сил безпілотних систем України розповів WSJ, що у секторі, де працює його підрозділ, засоби РЕБ придушують від 70% до 95% виявлених радіокерованих дронів.
Українська компанія Phantom Defense заявляє, що за рік її системи виявили понад 11,5 тисячі російських безпілотників. Близько 7,5 тисячі з них, за даними компанії, вдалося нейтралізувати.
Результати, як стверджує виробник, підтверджувалися зокрема перехопленими відеопотоками самих дронів.
Різко зростає і попит на такі системи. Українська компанія December1 зараз продає тисячі комплексів для фронту та великої дальності щомісяця. У 2024 році йшлося лише про десятки.
Радіоелектронна війна повернулася після десятиліть забуття
Сама концепція електронної війни не нова.
Ще на початку XX століття британський флот експериментував із радіоперешкодами та перехопленням ворожого зв’язку. Під час Другої світової війни Велика Британія та Німеччина глушили та підміняли сигнали авіаційної навігації — Вінстон Черчилль називав це “битвою променів”.
Під час Холодної війни розвиток радарів і військового зв’язку спричинив новий технологічний стрибок у сфері РЕБ.
Однак після її завершення Сполучені Штати воювали переважно з противниками, які мали значно слабші можливості електронної боротьби. В Афганістані та Іраку цей напрямок перестав бути одним із головних пріоритетів Пентагону.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змінило ситуацію.
Американський морпіх: в Україні частина нашої техніки виявилася марною
Колишній морський піхотинець США Джошуа Рансфорд розповів, що під час служби в Іраку майже не думав про загрозу РЕБ.
У 2022 році він вступив до Інтернаціонального легіону Збройних сил України — і вже в перші дні зіткнувся з зовсім іншою війною.
Російські сили глушили GPS і радіочастоти, через що значна частина його обладнання переставала працювати.
Крім того, російські безпілотники могли виявляти українські позиції за електромагнітним випромінюванням, яке створювали радіостанції та інше обладнання.
Цей досвід став одним із прикладів того, наскільки залежною сучасна армія стала від електронного спектра.
Чому сучасне поле бою стало вразливішим
Сьогодні потенційних цілей для РЕБ значно більше, ніж будь-коли раніше.
Це мобільні телефони, супутникові навігаційні системи, радари, радіостанції, керовані ракети, авіабомби та величезна кількість дронів.
Саме тому засоби радіоелектронної боротьби знову стали одним із головних напрямків військових інвестицій.
За словами колишнього високопосадовця Пентагону Білла Лапланта, вже до 2022 року електронна війна входила до трійки ключових напрямків закупівель Міністерства оборони США поряд із далекобійними боєприпасами та дешевими технологіями для боротьби з дронами й ракетами.
Посилює свої можливості й Китай. За оцінками військових аналітиків, Пекін створив підрозділи електронної боротьби на штучних островах у Південнокитайському морі.
Захід вкладає мільярди в нову гонку озброєнь
Зростання ролі РЕБ створило великий ринок для оборонних компаній.
Серед технологій, які зараз активно розробляють, — спеціальні пристрої для кораблів і літаків, що імітують їхню електронну сигнатуру та відволікають ракети й торпеди.
Також використовуються дрони, здатні знаходити джерела електромагнітного випромінювання, і системи, які змінюють характеристики радіолокаційних імпульсів, щоб заплутати противника.
Але паралельно розвиваються й технології, які дозволяють уникати глушіння.
Оптоволокно, лазери та штучний інтелект
Один із способів обійти РЕБ — взагалі відмовитися від передачі команд через радіоканал.
Росія та Україна дедалі ширше застосовують дрони, які з’єднані з оператором тонким оптоволоконним кабелем. Такий безпілотник неможливо заглушити звичайними засобами РЕБ, оскільки команди передаються фізичним кабелем.
Але ця технологія має недоліки: такі дрони повільніші та менш маневрені.
Іншим рішенням стає штучний інтелект. Обидві сторони використовують безпілотники, здатні після захоплення цілі самостійно продовжувати атаку без постійного зв’язку з оператором.
Втім, за словами представника німецького виробника дронів Quantum Systems Віто Томазі, ШІ поки що не дозволяє безпілотникам надійно самостійно орієнтуватися на складній місцевості на великих відстанях.
На морі також експериментують із лазерним зв’язком між кораблями, який складніше заглушити. Але він працює лише на обмеженій відстані та залежить від погодних умов.
Росія навчила ракети знаходити джерело перешкод
Гонка між засобами РЕБ і захистом від них відбувається постійно.
Наприкінці 2024 року Night Watch виявив, що російські дрони та ракети почали використовувати китайські компоненти — антени Controlled Reception Pattern Antennas.
Такі системи здатні визначати напрямок, звідки надходить сигнал глушіння, та за частки секунди змінювати алгоритм роботи, намагаючись уникнути перешкод.
Один із українських офіцерів назвав це “великою проблемою”.
Night Watch разом із компанією Cascade, яка виробляє Lima, протягом трьох місяців шукали спосіб протидії.
Результатом стала система Lima Quant, алгоритми якої мають долати захист таких антен.
Однак російська сторона теж продовжила адаптацію.
За словами українських військових, спочатку росіяни використовували чотири захисні антени, потім вісім, 16, а тепер — до 32.
Після кожного оновлення українських систем відбувається новий раунд технологічної боротьби.
РЕБ не замінить Patriot, але коштує значно дешевше
Кілька українських та західних фахівців із протиповітряної оборони заявили WSJ, що комплекси на кшталт Lima дійсно здатні зривати атаки балістичних ракет.
Проте це не означає, що вони можуть замінити традиційні системи ППО.
Той факт, що російські балістичні ракети цього року неодноразово проривали оборону Києва, показує обмеження електронної боротьби.
Водночас РЕБ має важливу перевагу — вартість.
Електронний сигнал значно дешевший за зенітну ракету-перехоплювач, а самі комплекси можна виробляти та розгортати у значно більшій кількості.
Тому дорогі системи на кшталт Lima Україна використовує для захисту міст і критичної інфраструктури, а на передовій потрібні простіші й масовіші рішення.
“Ми робимо так, щоб їхній дрон не чув оператора”
На одному з виробництв поблизу східного фронту підрозділ РЕБ бригади “Азов” збирає невеликі комплекси у звичайних чорних пластикових корпусах.
Всередині розташовані електронні плати, а чотири антени створюють перешкоди на частотах, які, за даними військових, у цей момент використовують росіяни.
Дальність таких систем становить лише кілька сотень ярдів, але вони розміщуються безпосередньо вздовж лінії фронту.
“Ми робимо так, щоб їхній дрон не чув своїх операторів”, — пояснив один із сержантів підрозділу.
Для військових правильне визначення частоти може означати різницю між життям і смертю.
Боєць “Азову” з позивним Добрі розповів, як одного разу російський дрон летів прямо на нього. Під дією сигналів РЕБ безпілотник впав на землю.
Після повернення на базу військовий подякував спеціалістам, які створили комплекс.
“Якщо ви не перемагаєте у спектрі — ви програєте війну”
Український досвід уважно вивчають у США.
Пентагон уже вкладає значні кошти у відновлення можливостей електронної боротьби, які після завершення Холодної війни багато років не вважалися пріоритетними.
Сучасні війни дедалі більше залежать не лише від кількості ракет, танків чи літаків, а й від здатності контролювати невидимий простір навколо них — радіочастотний спектр.
Директор некінетичних операцій Повітряних сил США полковник Джош Кослоу сформулював цей висновок коротко:
“Якщо ви не перемагаєте у спектрі — ви програєте війну”.
