Європейські лідери готуються вимагати нових санкцій проти Росії та додаткових обмежень її нафтових доходів, тоді як президент США Дональд Трамп, навпаки, послаблює тиск на російський енергетичний сектор. Розбіжності між Вашингтоном і європейськими столицями дедалі більше перетворюються на суперечку не лише про санкції, а й про саму стратегію завершення війни в Україні.
Про це пише Politico з посиланням на проєкт підсумкової заяви майбутнього засідання Європейської ради, європейських посадовців та дипломатів.
На саміті у четвер лідери ЄС планують закликати до подальшого посилення санкцій проти Москви, зокрема заходів, спрямованих на скорочення доходів Росії від продажу нафти.
Це відбувається лише через кілька днів після того, як Трамп домовився з Володимиром Путіним про послаблення обмежень на експорт російського дизельного пального.
Європейські уряди водночас не поділяють твердження президента США про те, що між Росією та Україною нібито вже досягнуто “енергетичного перемир’я”.
Європа не вірить у готовність Москви до деескалації
Позиція багатьох європейських столиць полягає в тому, що Кремль можна змусити до серйозних переговорів лише через додатковий економічний тиск.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія, на його думку, не демонструє зацікавленості ані в деескалації, ані в припиненні вогню.
“Росія не зацікавлена в деескалації, припиненні вогню чи мирі. Саме тому я поїду до Брюсселя, щоб попросити партнерів серйозно розглянути можливість посилення санкцій проти Росії”, — сказав Туск на безпековому форумі у Варшаві.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також виступив за додаткові обмеження.
За його словами, Росія може вести переговори “добросовісно” лише під тиском, а продовження ударів по українській енергетичній інфраструктурі після заяв Трампа про перемир’я є аргументом на користь подальшого посилення санкцій.
ЄС уже розширив санкційний список
Дискусія відбувається на тлі нового масштабного санкційного рішення Євросоюзу.
У понеділок міністри закордонних справ країн ЄС погодили найбільше за весь час розширення санкційного списку щодо Росії — під обмеження потрапили понад 1600 фізичних та юридичних осіб.
Єврокомісія паралельно готує вже 23-й пакет секторальних санкцій.
За словами високопоставленого українського чиновника, якого цитує Politico, Київ очікує, що пропозиції щодо нового пакета передадуть урядам країн ЄС до кінця року.
Подібної позиції дотримуються й окремі країни поза Євросоюзом. Велика Британія та Норвегія також заявляють про необхідність посилювати економічний тиск на Москву.
Міністр оборони Норвегії Торе Сандвік наголосив, що санкції мають обмежувати можливості Росії фінансувати війну, а наявні лазівки в обмеженнях потрібно закривати.
У Європі пов’язують рішення Трампа з виборами у США
За даними Politico, європейські дипломати в приватних розмовах пояснюють різкий поворот Трампа щодо російських енергоресурсів насамперед внутрішньополітичною ситуацією у США.
Один із високопоставлених чиновників ЄС назвав це “поширеною думкою” серед європейських посадовців.
Адміністрація Трампа перебуває під тиском через високі ціни на пальне, які зросли після початку війни США та Ізраїлю з Іраном. Під час президентської кампанії 2024 року Трамп обіцяв знизити вартість бензину нижче двох доларів за галон, однак напередодні проміжних виборів американські споживачі платять значно більше.
У Європі вважають, що домовленість із Путіним має допомогти збільшити пропозицію дизельного пального на світовому ринку й тим самим знизити ціни.
Угода передбачає вихід на ринок додаткових 4,8 млн тонн російського дизеля протягом найближчих місяців.
Однак європейські та українські чиновники сумніваються, що цього буде достатньо для помітного впливу на американські ціни.
За їхніми оцінками, весь обсяг відповідає приблизно десяти дням споживання дизельного пального у США.
“Реальність полягає в тому, що додаткове пальне матиме мінімальний вплив на американські ціни”, — заявив один із посадовців ЄС.
Інший співрозмовник Politico був ще прямолінійнішим: “Це все через проміжні вибори”.
У ЄС побоюються, що дизельна угода допоможе Кремлю
Європейських чиновників турбує не лише ефективність домовленості Трампа, а й її політичний ефект.
На їхню думку, послаблення обмежень на російський енергетичний експорт може суперечити багаторічній стратегії Заходу зі скорочення доходів Москви, які можуть використовуватися для фінансування війни.
Водночас європейські столиці сумніваються і в тому, що Кремль дотримуватиметься оголошеного Трампом “енергетичного перемир’я”.
Після заяв президента США Росія продовжила завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі, тоді як у Києві наголошували, що Україна не погоджувала такої домовленості.
Попри це, європейські чиновники наразі намагаються уникати відкритої конфронтації з Білим домом.
Один із дипломатів зазначив, що ЄС та Україні варто зберігати нинішню позицію протягом найближчих тижнів, поки не стане зрозумілішим довгостроковий курс адміністрації Трампа.
У Європі також не виключають, що сам президент США може знову змінити свою позицію, якщо Росія не виконає обіцянки щодо постачання дизеля.
Європа вимагає від США виконувати власні санкції
Нові розбіжності повернули до порядку денного ще одне питання — наскільки Вашингтон готовий використовувати вже наявні санкційні інструменти.
Туск закликав Європу та США діяти спільно, щоб показати Москві готовність до посилення тиску.
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас також закликала Вашингтон узгоджувати свою санкційну політику з європейською.
Йдеться, зокрема, про масштабний закон щодо санкцій проти Росії, який підтримував республіканський сенатор Ліндсі Грем і який Трамп підписав минулого місяця.
Закон надає адміністрації США додаткові можливості для удару по російській енергетичній торгівлі та компаніях і країнах, які допомагають Москві обходити обмеження.
Європейські чиновники хочуть, щоб Вашингтон застосовував ці механізми замість того, щоб послаблювати режим обмежень.
До таких закликів приєднуються й окремі республіканці.
Конгресмен Ден Креншоу заявив на Варшавському безпековому форумі, що США мають розпочати повноцінне виконання ухваленого санкційного закону.
Загроза обмежити зброю для України
Окреме занепокоєння у Європі викликали повідомлення про те, що Вашингтон нібито погрожував обмежити Україні доступ до американської зброї, якщо Київ не припинить удари по російських нафтопереробних заводах.
Водночас представник НАТО повідомив Politico, що наразі немає ознак реалізації таких погроз.
За його словами, обмеження постачань вдарило б і по американських виробниках озброєння.
Важливу роль тут відіграє програма PURL, за якою європейські союзники оплачують закупівлю американської зброї для України.
“PURL — це хороша угода для американців”, — зазначив представник Альянсу.
Європа знову говорить про меншу залежність від США
Суперечка навколо Росії вкотре загострила дискусію про те, наскільки Європа може покладатися на Вашингтон у сфері оборони.
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що європейські держави мають швидше брати на себе “основну відповідальність” за власну безпеку на тлі скорочення американської військової присутності на континенті.
Це питання стає дедалі актуальнішим у міру того, як підходи Вашингтона й Брюсселя до Росії розходяться.
Європейські уряди наполягають на тому, що санкції й скорочення енергетичних доходів Кремля мають залишатися основними інструментами тиску.
Адміністрація Трампа водночас намагається використати енергетичні домовленості як частину власної стратегії переговорів із Москвою та як спосіб знизити внутрішні ціни на пальне.
Головне випробування — саміт у четвер
Найближчим тестом для європейської стратегії стане засідання Європейської ради у четвер.
Саме там лідери ЄС мають спробувати узгодити подальші кроки щодо санкцій і скорочення російських нафтових доходів.
Зустріч покаже, наскільки далеко Європа готова піти власним шляхом у політиці щодо Росії, якщо Вашингтон і надалі рухатиметься в протилежному напрямку.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що США та європейські країни обговорюють новий план завершення війни в Україні. За даними The Washington Post, він передбачає чотири основні складові: масштабну відбудову України, гарантії безпеки на кшталт статті 5 НАТО, економічні домовленості між Україною, Росією та Європою, а також припинення вогню приблизно вздовж нинішньої лінії фронту.
