Президентські вибори і референдум про вступ Молдови до ЄС відбуваються в країні в один день, у неділю, 20 жовтня. Близько 2 тисяч виборчих дільниць відкрилися о 7.00 за місцевим часом. При цьому виборці отримують два бюлетені. Перший, сірого кольору, з переліком кандидатів у президенти. А другий, фіолетовий, з текстом поправок до конституції і питанням про те, чи підтримують вони зміну конституції з метою приєднання Молдови до ЄС.
Щоб голосування було визнано дійсним, потрібно подолати поріг виборчої явки в 33%. Новим президентом країни стане кандидат, який набрав абсолютну більшість голосів. Якщо ніхто не заручиться такою підтримкою, що найімовірніше, то за два тижні відбудеться другий тур президентських виборів.
Виборчі дільниці закриються о 20.00, попередні результати очікуються о 21.00 за місцевим часом.
У сірому бюлетені – 11 прізвищ кандидатів у президенти Молдови, але фаворитів у нинішніх президентських перегонах лише два. Це чинна проєвропейська президентка Майя Санду, яка йде на другий термін, і її головний опонент, підтриманий найбільшою проросійською опозиційною Партією соціалістів (ПСРМ), екс-генпрокурор Молдови Олександр Стояногло.
Опитування, проведене на початку жовтня на порталі незалежних соціологічних досліджень Votum.md, засвідчило, що Майя Санду, яка набрала 45% голосів, та Олександр Стояногло – з 25 відсотками голосів лідирують з великим відривом. Третю сходинку посів лідер «Нашої партії» Ренато Усатий, його підтримують 9% опитаних. Загалом у дослідженні, яке проводили 4 дні, взяли участь майже десять тисяч осіб, але його екстрено зупинили через спробу ботів накрутити голоси за одного з опозиційних кандидатів.
Проте лідерство цієї ж трійки кандидатів підтвердили і заміри експертної асоціації WatchDog. Хоча результати, опубліковані 7 жовтня, виявилися скромнішими: за Маю Санду готові проголосувати 36% виборців, за Олександра Стояногло 10%, а за Ренато Усатого 7,5%.
Рейтинг перерахованих вище політиків не заперечують і опитування, проведені структурами, афілійованими з різними політсилами. Вони жонглюють цифрами на користь свого кандидата в боротьбі за четверте місце, щоб з’ясувати рівень підтримки з прицілом на парламентські вибори, які відбудуться через рік.
Стосунки між кандидатами в президенти напружені. Так, спроба провести дебати між лідируючою трійкою закінчилася тим, що Майя Санду просто не прийшла до студії суспільного телеканалу Moldova 1, де на неї чекали Олександр Стояногло та Ренато Усатий.
Свою відмову чинний президент пояснила тим, що половина кандидатів – це ставленики олігарха Ілана Шора, який переховується в Москві, заочно засудженого в Молдові на 15 років в’язниці за банківське шахрайство. Майя Санду їх не вважає реальними суперниками, «оскільки їх просуває злочинна група, а не громадяни». Але вона пообіцяла взяти участь у дебатах перед другим туром, якщо він відбудеться.
Тим часом президентська виборча кампанія не обійшлася без курйозів. Лідер ПСРМ Ігор Додон неодноразово критикував нинішнє керівництво країни за наявність другого – румунського – громадянства. Але ЦВК з’ясувала, що у його ставленика, етнічного гагауза Олександра Стояногло також є румунський паспорт. Ба більше, друге громадянство мають 7 з 11 кандидатів у президенти Молдови.
На референдумі про вступ Молдови до ЄС виборці мають відповісти на запитання: «Чи підтримуєте ви внесення поправок до Конституції з метою приєднання Республіки Молдова до Європейського Союзу?». Варіанти відповіді: «так» або «ні».
Перша поправка пояснює, що приєднання до установчих договорів ЄС здійснюватиметься через парламент. А друга передбачає верховенство правових актів ЄС над положеннями внутрішнього законодавства Молдови, що їм суперечать. Тобто навіть у разі приходу до влади проросійських партій вони більше не зможуть ухвалювати закони, які суперечать проєвропейському курсу.
У референдумі беруть участь 15 політичних партій, серед яких тільки дві – партія комуністів (ПКРМ) і підконтрольна Шору партія «Відродження» – агітують проти інтеграції країни в ЄС. Сам Ілан Шор не приховує, що його завданням є провал плебісциту.
Спецслужби Молдови змогли відстежити шляхи передання грошей і методи підкупу виборців з боку олігарха-втікача. За вересень було виявлено рекордні перекази коштів в обсязі понад 15 мільйонів доларів. Поліція виявила 130 тисяч громадян, які входять до структурованої мережі Ілана Шора, гроші яким переказували з Росії.
Кошти надходили в Молдову через додатки «Промсвязьбанку» і банківські картки «Мир», а переводилися в готівку кур’єрами на території Придністров’я. Серед них були помічені щонайменше два десятки священиків Молдавської митрополії РПЦ.
Тільки за три дні з 8 до 10 жовтня поліція провела 115 обшуків у керівників районів і активістів мережі в межах кримінальної справи про незаконне фінансування політичних партій та електоральну корупцію. У ці ж дні в месенджері «Телеграм» за запитом Національного інспекторату розслідувань було заблоковано 15 каналів і 95 чат-ботів, пов’язаних з Іланом Шором.
На виборах і референдумі за кордоном відкрито 231 виборчу дільницю, і це рекордна кількість. Наприклад, у 2020 році їх було всього 139. ЦВК Молдови встановила тираж бюлетенів для дільниць за кордоном у 852 тисячі бюлетенів, і це за загальної кількості виборців згідно з Держреєстром 3,3 мільйона.
Найбільше дільниць – в Італії, Німеччині та Франції. А ось у Росії їх лише дві – і обидві в посольстві Молдови в Москві. ЦВК це пояснила загрозами безпеці в Росії, яка веде агресивну війну проти України. Кожна з дільниць отримає не більше п’яти тисяч бюлетенів.
Рішення викликало критику з боку опозиції. У ПСРМ вважають, що МЗС «саботує проведення голосування молдавських громадян на території РФ». А один із соратників Ілана Шора, голова Конгресу російських громад Молдови Валерій Клименко, пригрозив зверненням до президента РФ і Держдуми з проханням не визнавати результатів голосування. Крім того, Клименко вже звернувся до Путіна з проханням «про захист російських співвітчизників у Молдові».
За метеріалами DW