Через корупцію в енергетиці українцям загрожує смертельний мороз, стверджує британська The Times.
На секретному об’єкті під Києвом бригадний генерал спостерігав, як вибухи руйнують бетонну конструкцію, яку таємно допомогла створити його команда з десяти британських військових інженерів, офіцерів розвідки і дипломатів.
Випробування ракети, про яке розповіли джерела The Sunday Times, стало кульмінацією місяців напруженої роботи під постійною загрозою російських авіаударів. Коли в лютому воно завершилося, британські інженери, а також команди з Америки, Німеччини та Японії порадили своїм українським колегам побудувати конструкції для захисту енергосистеми України від російських атак.
Однак дев’ять місяців потому уряд президента Зеленського так і не зробив цього на тлі звинувачень у корупції, яка загальмувала роботи.
Близько 80% енергетичної інфраструктури України пошкоджено або зруйновано. Без належного захисту та за температури нижче нуля Україні загрожують смертельні зимові морози. Сотні тисяч людей проводять до шести годин у темряві без тепла, світла і води.
Мустафа Найєм, голова агентства, що відповідає за захист критично важливої інфраструктури, у червні подав у відставку на знак протесту проти невдач уряду, заявивши, що проєкт був навмисно затягнутий через відмову Києва виділити кошти на його реалізацію.
«Працювати було неможливо. Коли бачиш, що керівництво уряду створює для тебе штучні перешкоди, це не має сенсу», – каже Найєм. Його агентство запросило 1,4 мільярда євро на постачання бункерів так званого «захисту третього рівня» для підстанцій. Найєм заявив, що за блокуванням коштів стоять корисливі інтереси.
Його команда підозрює, що проєкт було відкладено через те, що не було дано хабарі чиновникам в офісі прем’єр-міністра, які тримають у руках гаманець. «Вони [уряд] не заплатили підрядникам; підрядники припинили всі проєкти», – пояснює Найєм.
Сергій Сухомлин, який змінив Найєма, сказав, що підрядники очікували «занадто великого прибутку» і його відомство переглядає їхні контракти. Деякі захисні споруди «переробляють», щоб скоротити витрати, додав він.
Підрядники заявили, що намагаються продовжити будівництво бункерів, але без виділення коштів урядом змушені брати кредити для фінансування мінімального обсягу робіт, щоб продовжувати будівництво, і що споруди далекі від завершення.
«Якби необхідне фінансування було надано, ми б їх уже добудували, я впевнений», – сказав Микола Тимофєєв, гендиректор компанії “Автомагістраль”, що займається будівництвом інфраструктури. «Якби третій рівень було завершено вчасно… відключень електроенергії було б набагато, набагато менше».
Поки що, щоб запобігти колапсу своєї енергетичної системи, Україна покладається на захист «першого і другого рівня» з габіонів, що поставляються Великою Британією, – примітивних клітин, заповнених каменем, – і великих бетонних захисних арок над землею, а також на низку сучасних систем протиповітряної атаки, наданих західними партнерами.
У вересні, після літніх відключень електроенергії, адміністрація Зеленського оформила звільнення глави «Укренерго» Володимира Кудрицького, припустивши, що він несе відповідальність за нездатність завершити захист.
Критики стверджують, що цей крок, а також перестановки в кабінеті міністрів, які його супроводжували, лише зміцнили владу в руках глави адміністрації Зеленського Андрія Єрмака та його наближених.
Інсайдери в уряді кажуть, що один із цих наближених, Кирило Тимошенко, є неформальним куратором урядових будівельних проєктів.
Колишній чиновник, який тісно співпрацював з апаратом президента, стверджує, що Тимошенко вимагав від компаній 10-відсоткову плату за відбір і подання їхніх проєктів на затвердження. Джерело також стверджує, що Тимошенко зберігав великі суми «брудних» грошей і роздавав їх неофіційним радникам-«волонтерам» в апараті президента.
Воно також повідомило, що під час офіційних поїздок у регіони Тимошенко стягував плату в розмірі 10 000 доларів з компаній, які хотіли отримати візит президента. Прессекретар Тимошенко спростував ці звинувачення: «Кирило Тимошенко не бере участі в ухваленні рішень щодо будівництва інфраструктурних об’єктів і не має ніякого відношення до процесів фінансування або управління цими проектами».