Президент США Дональд Трамп зазнає невдачі у своїй обіцянці покласти край конфліктам в Україні та Близькому Сході, йдеться у матеріалі Financial Times.
У вівторок Трамп заявив, що “договір про мир”, покликаний покласти край конфлікту в Україні, перебуває на шляху до досягнення мети, а “процес” врегулювання “йде повним ходом”.
Під час тривалої бесіди між лідерами Володимир Путін відкинув вимоги Трампа про повне припинення вогню, про яке США домовилися з Україною минулого тижня, погодившись лише на обмежене перемир’я щодо атак на об’єкти інфраструктури.
Підсумки розмови з російським президентом підкреслили, що Трампу важко втілити своє бачення швидкого миру в Україні в дієвий пакт, прийнятний як для Москви, так і для Києва.
Під час минулорічної президентської кампанії Трамп неодноразово представляв себе в ролі борця за мир в усьому світі, але зараз йому не вдається покласти край жорстоким війнам, які він присягнувся припинити.
Розмова з Путіним відбулася всього за кілька годин після провалу угоди про припинення вогню в Газі, укладеної між Ізраїлем і ХАМАС за посередництва союзників Трампа і чиновників з адміністрації Джо Байдена в січні.
Відновлення конфлікту в Газі відбулося відразу після того, як США завдали авіаударів по хуситах і зробили низку попереджень прихильникам цього угруповання в Ірані.
“Дональд Трамп не зможе примирити своє уявлення про себе як про великого переговірника з похмурими реаліями цих конфліктів… Особистість, яка у світі Трампа відіграє таку важливу роль у всьому, не працює”, – сказав старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Аарон Девід Міллер.
Розмова з Путіним також показала, якою мірою кампанія тиску Трампа на Київ протягом останнього місяця – включно з публічним нападом на Володимира Зеленського в Білому домі – надала Москві так багато важелів впливу.
“Путін зумів зробити невелику поступку Трампу, насправді нічим не поступившись… Путін нічого не змінив, а США ведуть переговори самі з собою… Він хоче виграти війну”, – сказала після розмови старший директор з питань Росії в Раді національної безпеки США під час першого терміну Трампа Фіона Гілл.
Із кремлівського звіту стало зрозуміло, що Путін не відмовився від жодної зі своїх жорстких вимог щодо припинення війни. Згода російського президента на тимчасове припинення атак на енергетичну інфраструктуру і роботу над угодою про безпеку на морі ознаменувала б повернення до угод, які Москва уклала раніше під час конфлікту (мається на увазі “Зернова угода”).
Тим часом, міністр закордонних справ Сергій Лавров минулого місяця взагалі заперечував, що Росія атакує енергетичну інфраструктуру України.
Прагнення Трампа до швидкого укладення угоди підбадьорило Путіна, вважає директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв. “Трамп зробив дуже мало для створення важелів впливу на Росію, але чинив сильний тиск на Україну. Результат не повинен дивувати”, – сказав він.
В інтерв’ю Fox News у вівторок увечері після дзвінка Трамп визнав складність переговорів із Путіним. “Зараз у вас багато зброї, спрямованої один на одного. І припинити вогонь, не зайшовши трохи далі, було б складно. У Росії є перевага, як ви знаєте”, – сказав Трамп.
Вищі посадові особи і головні прихильники президента на Капітолійському пагорбі наполягають, що він продовжує слідувати курсом на досягнення своїх зовнішньополітичних цілей, навіть якщо це займає більше часу, ніж він обіцяв під час передвиборчої кампанії.
Однак деякі критики кажуть, що в підході Трампа до міжнародних справ є вада. Він проявляється в тому, що президент США не розуміє складності залучених гравців і вірить, що зможе швидко змінити динаміку на місцях.
“Переговори про закінчення воєн надзвичайно складні та виснажливі – вони вимагають величезного терпіння і творчого підходу, щоб знайти відносно прийнятні пропозиції… Адміністрація Трампа виглядає нетерплячою, коли йдеться про Україну, і, схоже, просто хоче піти від конфлікту”, – каже директор з Європи, Росії та Євразії Центру стратегічних і міжнародних досліджень Макс Бергманн.
Під час війни в Газі Трамп зовсім недавно провів прямі переговори з ХАМАС у спробі перейти до другої фази перемир’я, але за кілька днів швидко змінив курс і підтримав ізраїльські удари по палестинському анклаву, кинувши Близький Схід назад у безодню ще більших потрясінь і нестабільності.
Окрема критика загального підходу Трампа полягає в тому, що його тиск на найважливіших союзників США – зокрема з питань торгівлі – скоротили охоплення і дипломатичний вплив Америки. “Він більше стурбований тим, щоб відштовхнути наших союзників і партнерів, а це означає, що у нас менше влади у світі… А якщо у нас менше влади у світі, то ми не зможемо укладати такі угоди, які він хотів би бачити”, – сказав колишній високопоставлений співробітник Державного департаменту.
“Який би образ із 19 століття не мав президент Трамп про союз великих держав, він доводить межі свого впливу, караючи друзів і винагороджуючи ворогів у дедалі відчайдушніших спробах домогтися швидких перемог”, – каже директор відділу досліджень зовнішньої політики та оборони праволіберального Американського інституту підприємництва Корі Шейк.
Зусилля Трампа також зміцнили жорстку позицію Путіна, кажуть аналітики. “Путін чекав, чи не відбудуться серйозні зміни. Він думав, що європейці, можливо, поступляться або Україна розпадеться. А натомість США раптово і доволі різко перейшли на інший бік”, – сказала Гілл.
Бергманн турбується про те, на які ще поступки піде Трамп, щоб домогтися остаточної угоди з Путіним. “Будь-яке припинення вогню, внаслідок якого США зупиняють постачання зброї в Україну, – це величезна перемога для Путіна, тому що Китай, Північна Корея та Іран не припинять свою підтримку Кремля”, – сказав він.