Міністерство фінансів США попередило австрійський Raiffeisen Bank International (RBI), що він ризикує бути “відрізаним від фінансової системи США”, якщо допомагатиме фінансувати російську армію.
Як пише EUobserver, високопосадовець Казначейства США Анна Морріс зустрічалася з представниками австрійського уряду та керівниками RBI у Відні в четвер і п’ятницю.
У RBI повідомили EUobserver, що “з принципових міркувань ми не коментуємо публічно дискусії з представниками влади”.
Але банк все одно прагнув умити руки від воєнних зусиль Росії.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) України внесло RBI до свого чорного списку міжнародних “спонсорів війни”.
А речник австрійського банку заявив у п’ятницю: “Так, RBI хотів би продовжити діалог з НАЗК, щоб гарантувати, що його буде вилучено з цього списку”.
Але, зі свого боку, Київ посилил свою позицію на тлі нового тиску з боку США.
RBI був “основним фінансовим трубопроводом між ЄС і Росією”, заявила в п’ятницю директор департаменту санкцій НАЗК Агія Загребельська.
“Чи здатен банк [RBI] управляти ризиками і не бути частиною будь-яких схем обходу [санкцій], маючи таке велике місце на російському ринку – особливо з огляду на військово-цивільне злиття російської економіки?”, – сказала вона.
Минулого року RBI отримав 1,3 млрд євро прибутку в Росії, де працює 9 942 особи у 490 відділеннях.
Банк також брав участь у російській схемі пільгового кредитування російських військовослужбовців строкової служби.
“Відповідно до Федерального закону Російської Федерації № 377-ФЗ, прийнятого 7 жовтня 2022 року, з 7 жовтня 2022 року до 31 грудня 2023 року встановлено мораторій на кредитування військовослужбовців строкової служби. Як юридична особа, зареєстрована в Російській Федерації, Raiffeisen Bank RU зобов’язана дотримуватися російських законів”, – повідомили раніше EUobserver.
Загребельська заявляє, що “питання [підтримки війни Росії фірмами ЄС] виходить далеко за межі Австрії”.
Raiffeisen Bank є одним з восьми провідних банків ЄС, які все ще знаходяться в Росії.
Інші з них: Голландський банк ING, німецькі Commerzbank і Deutsche Bank, угорський OTP Bank, італійські Intesa SanPaolo і Unicerdit та шведський SEB.
OTP Bank, який раніше був у списку спонсорів війни в Україні, у п’ятницю повідомив про 125-відсоткове збільшення прибутку в Росії у 2023 році, поклавши до кишені 242 мільйони євро.
Банк має 82 відділення в Росії, в ньому працює 2 018 осіб, а також брав участь у схемі “кредитного мораторію для призовників”.
Чиновники Міністерства фінансів США також проінформували німецьких фінансистів про загрозу нових санкцій, повідомили в Commerzbank.
Переговори “в [німецьких] банківських асоціаціях включали загальні дискусії безпосередньо з представниками OFAC на цю тему”, – заявила в п’ятницю прес-секретар Commerzbank, маючи на увазі Управління з контролю за іноземними активами – підрозділ фінансової розвідки Казначейства США.
Переговори почалися після того, як 22 грудня OFAC отримав нові повноваження карати за те, що США називають “російською шкідливою зовнішньою діяльністю”.
Commerzbank здійснює корпоративне банківське обслуговування переважно німецьких компаній, що працюють у Росії.