Економічна ситуація в Росії погіршується, і вона значно серйозніша, ніж це публічно визнається. За словами російських банківських чиновників, існує реальний ризик системної банківської кризи впродовж наступних 12 місяців.
Як повідомляє Bloomberg з посиланням на документи та джерела, знайомі з ситуацією, банки дедалі більше занепокоєні рівнем проблемної заборгованості на своїх балансах. Приватно вони б’ють на сполох через зростання кількості корпоративних і приватних позичальників, які не здатні обслуговувати свої кредити на тлі рекордно високих відсоткових ставок.
Чинні та колишні банківські посадовці називають ситуацію «небезпечною» і попереджають, що, якщо умови не покращаться, протягом року країна може опинитися в епіцентрі боргової кризи. Вони говорили на умовах анонімності, оскільки не уповноважені публічно обговорювати ситуацію у фінансовому секторі.
Напруження в банківській системі може поставити під сумнів здатність Володимира Путіна утримувати війну проти України, яка триває вже четвертий рік. Особливо якщо союзники Києва запровадять жорсткіші санкції проти фінансового сектора РФ. ЄС уже обговорює нові обмеження щодо російських банків. Прихильники України також закликають президента США Дональда Трампа запровадити додаткові санкції після того, як Путін відмовився припинити бойові дії для початку перемовин. Поки що США утримуються від нових заходів.
За словами співрозмовників Bloomberg, офіційна статистика приховує реальні масштаби проблеми — багато позичальників лише відкладають виплати, і хоча показники прострочок публічно виглядають контрольовано, насправді непогашених кредитів значно більше. Внутрішня записка одного з найбільших банків підтверджує це.
Російські банки оцінюють свої проблемні борги у трильйони рублів і вже вживають заходів, що свідчать про початок кредитної кризи. Зокрема, корпоративне кредитування в січні-лютому 2025 року скоротилося на 1,5 трлн рублів (19 млрд доларів), перш ніж стабілізуватись.
Розбіжності між вищими посадовцями РФ щодо економічних ризиків стали публічними під час Петербурзького міжнародного економічного форуму минулого тижня. Міністр економіки Максим Решетніков визнав, що країна «на межі рецесії», тоді як глава Центробанку Ельвіра Набіулліна говорила про «охолодження» економіки. Міністр фінансів Антон Сілуанов підтвердив: «Ми зараз переживаємо холодний період».
Президент Путін наступного дня на форумі заявив, що «допускати стагнацію чи рецесію не можна за жодних обставин».
Попри санкції G7, економіка РФ досі тримається на плаву завдяки масовому збільшенню державних витрат на оборонну промисловість і підтримку бізнесу. Банки Росії у 2024 році навіть зафіксували рекордний прибуток у 3,8 трлн рублів — на 20% більше, ніж роком раніше.
Однак мобілізація загострила дефіцит робочої сили та спричинила зростання зарплат, що, своєю чергою, розігнало інфляцію до понад 10% у перегрітій економіці.
У жовтні Центробанк підняв ключову ставку до рекордних 21%, щоб стримати інфляцію. У червні 2025 року її вперше знизили до 20% — після численних скарг бізнесу, що вартість кредитів душить економічне зростання та веде до банкрутств.
Незважаючи на зростання ВВП на 4,5% у 2024 році, вже в першому кварталі 2025-го річний приріст уповільнився до 1,4%.
У той час як військова промисловість збагачується за рахунок держвидатків, приватний сектор зазнає труднощів через зростання витрат, слабкий попит і падіння експортних цін. Найбільше постраждали будівництво та промисловість — навіть оборонний сектор, за деякими ознаками, починає пробуксовувати.
У травні Центробанк РФ публічно визнав проблеми: у звіті йшлося про вразливість фінансового сектора через зростання кредитного ризику. У 13 з 78 найбільших компаній країни виникли труднощі з обслуговуванням боргів — удвічі більше, ніж рік тому.
Попри це, регулятор заявив, що банківський сектор «загалом залишається стійким», а частка проблемних роздрібних кредитів нині «суттєво нижча», ніж у 2014–2016 роках, коли були запроваджені перші санкції через анексію Криму.
Російське рейтингове агентство ACRA в травні попередило про погіршення якості кредитного портфеля. За його оцінкою, 20% капіталу банківської системи зосереджено у позичальників, чия платоспроможність різко знижується через високі ставки.
Аналогічну оцінку оприлюднив і Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування — близький до Кремля аналітичний центр. У доповіді йшлося про «помірну ймовірність» системної банківської кризи до квітня 2026 року. Ризик, за їхніми словами, зросте, якщо скорочення кредитування та зростання частки проблемних боргів триватимуть.