Наступному керівнику НАТО Марку Рютте знадобляться всі навички створення коаліцій, які він відточив на посаді прем’єр-міністра Нідерландів, щоб утримати Західний альянс разом на тлі війни в Україні і політичної невизначеності у Вашингтоні.
У вівторок Рютте замінить на посаді генерального секретаря НАТО норвежця Єнса Столтенберга, нагадує Reuters.
Як пише агенство, тепер багато залежить від того, чи вдасться Рютте досягти консенсусу в Альянсі. Його здатність захистити майже 1 мільярд людей, які перебувають під його захистом, залежить не лише від військової могутності, а й від політичної єдності.
Перед Рютте стоїть багато викликів: можливе повернення скептика НАТО Дональда Трампа на посаду президента США – домінуючої держави Альянсу – а також заклики східноєвропейських союзників про надання більшого підкріплення для захисту від Росії і прохання України про надання більшої військової допомоги.
Чиновники і дипломати НАТО очікують, що Рютте збереже пріоритети Столтенберга – згуртування підтримки Києва, підштовхування країн НАТО до збільшення витрат на оборону і залучення США до європейської безпеки.
57-річний Рютте, який керував країною 14 років і став найдовшим прем’єр-міністром Нідерландів, є досвідченим політиком на світовій арені.
На новій посаді Рютте знадобляться навички, які він розвинув як коаліціант і менеджер, який очолював чотири голландські уряди.
“Той факт, що він настільки досвідчений у пошуку шляхів руху вперед, компромісів, переконанні людей, налагодженні контактів з людьми – я думаю, що це буде дуже і дуже корисно”, – сказала Кайса Оллонгрен, колишній міністр оборони Нідерландів, яка працювала під керівництвом Рютте.
Оллонгрен та інші описують стиль керівництва Рютте як надзвичайно цілеспрямований і практичний, що може стати шоком для такої ієрархічної організації як НАТО.
За словами Оллонгрен, Рютте може поєднувати ввічливість з твердими заявами, як, наприклад, коли він суперечив Трампу під час прес-конференції в прямому ефірі або коли він так довго тиснув руку президенту Росії Володимиру Путіну під час візиту до Амстердама, що Путін був змушений бачити протестувальників з ЛГБТ-прапорами.
Східний підхід
Повноліття Рютте як міжнародного політика припало на 2014 рік після того, як літак Малайзійських авіаліній рейсу MH17 був збитий російським ракетним комплексом над східною Україною, в результаті чого загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу, в тому числі 196 громадян Нідерландів. Він пообіцяв притягнути винних до відповідальності.
На своїй новій посаді Рютте перебуватиме під тиском членів НАТО у Східній Європі, які вимагатимуть від нього довести, що він розуміє їхнє прагнення до більшого захисту від Росії і може їх задовольнити.
“Одним з випробувань для нього буде наступне: Якими є амбіції НАТО щодо східного флангу і особливо щодо його зміцнення?”, – сказав Петер Батор, який до початку цього року був послом Словаччини в НАТО.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну НАТО подвоїла кількість своїх військ, розгорнутих у східних країнах-членах Альянсу, до 10 000 осіб на додаток до національних збройних сил цих країн. У звіті також сказано, що ще сотні тисяч можуть бути швидко розгорнуті.
Але східні країни хочуть більше військ і озброєнь – особливо систем протиповітряної оборони, а це означає переконати західних членів перекинути більше своїх сил і засобів на схід.
Оскільки НАТО приймає рішення консенсусом, влада Генерального секретаря залежить від висунення політичних ідей і переконання національних лідерів підтримати їх.
За словами Оани Лунгеску, колишньої речниці НАТО, ця робота полягає в тому, щоб “не лише досягти найнижчого спільного знаменника, а й рухати Альянс уперед”.
“Саме в цьому полягає магія між посадою секретаря і посадою генерала”, – сказала Лунгеску, яка зараз працює в оборонному аналітичному центрі RUSI.
Більше видатків на оборону
Посадовці і дипломати НАТО кажуть, що Рютте, можливо, доведеться зменшити свою характерну для Нідерландів зацикленість на фіскальній ощадливості.
На саміті ЄС в червні Рютте вступив у конфлікт з іншими лідерами, коли він і канцлер Німеччини Олаф Шольц рішуче виступили проти спільних запозичень для фінансування оборонних витрат.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав, що інші лідери “голосно нагадали” Рютте, що він незабаром стане босом НАТО і повинен зробити все, щоб уряди не економили на обороні.
За оцінками НАТО, 23 з 32 членів Альянсу цього року досягнуть своєї мети – витрачати 2% ВВП на оборону – а Нідерланди лише зараз досягають мети, яка була поставлена десять років тому.
Багато посадовців НАТО стверджують, що витрати мають зрости ще більше – можливо, до 2,5% ВВП або більше – для додаткових військ і озброєнь, необхідних для виконання масштабної модернізації оборонних планів Альянсу.
“Це виклик для нього – переконати країни-члени інвестувати більше коштів у власну оборону і набагато швидше закуповувати сили і засоби, які виходять далеко за межі наявних”, – сказав Батор.