Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №11340 щодо угоди зі слідством. За законопроєкт проголосував 231 депутат.
Документом передбачається дозвіл підозрюваним у корупційних злочинах чиновникам йти на угоду зі слідством та сплачувати штраф за скоєне правопорушення.
Проєкт Закону, зокрема, пропонує доповнити частину третю статті 53 Кримінального кодексу України положеннями, що передбачають щодо корупційних правопорушень застосовувати штраф як додаткове покарання у разі укладення угоди про визнання винуватості.
У такому разі розмір штрафу визначається у таких межах:
- від дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі вчинення кримінального проступку (тобто максимальний штаф може становити 2 млн 40 тисяч грн);
- від ста двадцяти однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до одного мільйона двохсот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі вчинення нетяжкого злочину (максимальний штраф може становити 204 млн грн);
- від одного мільйона двохсот однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до шести мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі вчинення тяжкого злочину (максимальний штраф може становити 102 млн грн);
- від шести мільйонів однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі вчинення особливо тяжкого злочину (максимальний штраф може становити 204 млн грн).
У своєму висновку Антикорупційний комітет Ради відзначив, що у проєкті Закону “виявлено окреме положення, що містить корупціогенний фактор”.
Зазначається, що проєктом Закону надається можливість підозрюваному чи обвинуваченому у вчиненні корупційного кримінального правопорушення отримати менш суворе покарання, ніж це передбачено санкцією відповідної статті Кримінального кодексу України, шляхом навіть часткового відшкодування завданого збитку (заподіяної шкоди) та укладання угоди про визнання винуватості. При цьому викриття таким підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину не вимагається.
“Таким чином, створюються умови за яких підозрювані чи обвинувачені у корупційних кримінальних правопорушеннях, у тому числі організатори таких злочинів, можуть відкупитися від суворого покарання, не викриваючи жодних співучасників та не надаючи інформацію про інші відомі їм злочини, як це передбачено чинним положенням частини четвертої статті 469 Кримінального процесуального кодексу України”, — йдеться у висновку.
Такий підхід, йдеться у висновку, не сприятиме “належному притягненню винних осіб до відповідальності, ефективній протидії корупційним кримінальним правопорушенням, а також меті укладання таких угод, які мають сприяти викриттю організаторів злочинів через співпрацю з іншими співучасниками”.