Американські вагання щодо українського членства натякають на ослаблення готовності Вашингтона захищати Європу тепер, коли з дня заснування Альянсу минуло майже 75 років.
В умовах широкомасштабної війни, яка досі спустошує серце Європи, лідери 31 країни-члена НАТО, які зібралися у Вільнюсі на щорічний саміт, мають одне головне завдання: підтримувати і демонструвати єдність. Київ хоче, щоб члени Альянсу залишалися відданими справі надання йому засобів для відбиття російської агресії, а також гарантій, що його майбутнє в НАТО.
Кремль, безсумнівно, ретельно вивчає перебіг саміту на предмет будь-яких натяків на розкол або пом’якшення. Повідомлення, що надходять на другий день зустрічі лідерів, виразно змішані, – пише Financial Times в редакційній статті.
Вихід з глухого кута щодо вступу Швеції був очевидним позитивом. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган отримав поступки за відмову від свого опору. Зокрема, США погодилися схвалити угоду на 20 мільярдів доларів, яка дозволить Анкарі купити винищувачі F-16. Але вступ Швеції після вступу Фінляндії у квітні посилить військовий потенціал НАТО і його здатність захищати весь Балтійський регіон від реваншистської Росії. Для Кремля це також доказ того, наскільки контрпродуктивною виявилася його війна, мета якої нібито було зупинити подальше розширення НАТО.
Щодо України, то узгоджені у вівторок формулювання не дали Києву чіткого шляху і термінів набуття членства, якого прагнув президент Володимир Зеленський. Альянс скасував необхідність проходження Україною бюрократичного процесу вступу і поставив членство в НАТО в залежність від майбутньої політичної угоди.
«Але заявивши лише про те, що НАТО надішле Києву запрошення до вступу “після того, як союзники погодяться і будуть виконані умови», він викрив напруженість у відносинах між обережними США і Німеччиною з одного боку і багатьма членами Альянсу з Центральної і Східної Європи, а також Великою Британією і Францією з іншого, які наполягали на прискоренні процесу вступу», – йдеться в статті.
Президент Джо Байден має рацію, зазначаючи, що вступ України до Альянсу в розпал війни з Росією є нереальним, оскільки це втягнуло б у конфлікт і сам НАТО.
«Проте було б краще надати запрошення зараз, щоб Київ був на шляху до вступу невдовзі після завершення нинішнього конфлікту», – пише видання, нагадуючи, що Зеленський назвав риторичну фальш вівторка мотивацією для Росії «продовжувати свій терор».
Тому тепер надзвичайно важливо, щоб союзники надавали Україні надійні і реальні гарантії безпеки доти, доки вона не стане членом НАТО. Це означає продовження відправки військової і фінансової підтримки після завершення конфлікту для стримування нової російської агресії, а також забезпечення Києву можливостями відновити свою економіку. Американські чиновники посилаються на «ізраїльську модель», маючи на увазі відкриту військову підтримку, яку Вашингтон надає близькосхідній державі без обіцянки застосувати американську військову силу для її захисту.
«Такі гарантії повинні включати швидке нарощування виробничих потужностей для забезпечення достатньої кількості озброєнь для задоволення потреб України», – пише Financial Times.