Саміт Європейського Союзу, який проходив 15–16 жовтня у Брюсселі, завершився без конкретних домовленостей щодо додаткового фінансування України на 2027 рік. Попри заклики президента Володимира Зеленського знайти щонайменше €70 млрд, європейські лідери відклали ключові рішення та доручили Єврокомісії підготувати нові пропозиції.
Про це повідомляє Politico.
За оцінкою видання, два дні напружених переговорів продемонстрували глибокі розбіжності між країнами ЄС щодо фінансової допомоги Україні, використання заморожених російських активів, довгострокового бюджету Євросоюзу, кліматичної політики та міграції.
Зеленський, який особисто прибув до Брюсселя, отримав від європейських партнерів переважно слова підтримки, але не конкретні фінансові гарантії.
Зеленський попередив про ризик нової міграційної кризи
Під час пресконференції український президент закликав європейських лідерів терміново визначитися з фінансуванням України на наступний рік. За його словами, без необхідної підтримки Європа може зіткнутися з безпрецедентною міграційною кризою, коли до країн ЄС можуть вирушити 20 мільйонів українців.
“Наступного року війна коштуватиме €155 млрд. І нам потрібно від вас щонайменше €70 млрд додатково — на оборону, озброєння та нашу стійкість. Це реалістична сума. І я прошу вас знайти цю підтримку. Вона допоможе нам стримати Росію”, — заявив Зеленський.
Однак, за словами двох дипломатів, із якими спілкувалося Politico, європейські столиці поки що лише продовжують вивчати можливі джерела фінансування, зокрема надання Україні нового кредиту.
€300 млрд заморожених російських активів залишаються недоторканними
Одним із головних питань саміту стала можливість використання приблизно €300 млрд заморожених російських активів для допомоги Україні.
Майже рік тому лідери ЄС відмовилися від цієї ідеї через заперечення Бельгії, Франції та Італії. Напередодні нинішнього саміту низка країн виступила за повернення до обговорення цього механізму, а глава європейської дипломатії Кая Каллас анонсувала відповідні переговори.
Проте після кількох годин дискусій жодного прориву не сталося.
“Нічого не змінилося. Гроші не втрачені, але, на мою думку, від часу нашого попереднього обговорення нічого не відбулося”, — заявив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Він дійшов висновку, що в короткостроковій перспективі кошти для підтримки України доведеться шукати в інших джерелах, а не серед заморожених російських активів.
За інформацією Politico, Єврокомісія та уряди країн ЄС розглядають кілька альтернатив:
- залучення коштів від партнерів України за межами Євросоюзу;
- використання ще не задіяних фінансових ресурсів ЄС;
- оформлення нового спільного кредиту на додаток до погодженої торік позики в розмірі €90 млрд.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта визнав, що лідери не приділили багато часу розробці конкретного плану покриття фінансових потреб України на 2027 рік.
“Ми одразу погодилися, що необхідно вирішити питання додаткового фінансування України у 2027 році, і попросили Комісію підготувати конкретну пропозицію”, — сказав Кошта.
Водночас після завершення саміту жоден із запропонованих варіантів фінансування не отримав остаточного схвалення.
ЄС також не зміг домовитися про бюджет майже на €2 трлн
Фінансування України було лише одним із питань, за якими європейські лідери не досягли згоди.
Саміт мав стати можливістю подолати багатомісячні суперечки навколо довгострокового бюджету ЄС обсягом майже €2 трлн.
Німеччина та її союзники наполягають на скороченні видатків, тоді як група країн “Друзі згуртованості” виступає за більший бюджет.
Президент Франції Еммануель Макрон попередив, що домовленості необхідно досягти до кінця 2026 року. Наступного року він залишить посаду після президентських виборів, а тому не матиме політичного мандата для укладення угоди.
Попри багатогодинні переговори, сторони практично не наблизилися до компромісу.
“Я думаю, що рішення можливе до кінця року”, — заявив Макрон, додавши, що відсутність домовленості цього року була б неправильною з демократичного погляду.
Суперечки щодо міграції та клімату загострили розбіжності
Значну частину саміту європейські лідери витратили на протистояння навколо кліматичних правил і міграційної політики.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск намагався домогтися пом’якшення системи торгівлі викидами ETS2. Хоча його позицію підтримало більше країн, ніж на попередніх самітах, прихильники чинних правил заблокували ініціативу.
Не менш гострими виявилися суперечки щодо міграції.
Данія, Італія та Польща запропонували посилити формулювання підсумкового документа саміту, прямо пов’язавши нелегальну міграцію зі зростанням злочинності та загрозами суспільній згуртованості.
За даними дипломатів, цю позицію підтримали близько десяти країн, зокрема Угорщина.
Ініціатива також стала непрямою критикою Іспанії, уряд якої на чолі з Педро Санчесом вирішив легалізувати близько мільйона нелегальних мігрантів. Це рішення раніше спричинило суперечки з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні та очільницею уряду Данії Метте Фредеріксен.
Зрештою запропоновані жорсткі формулювання вилучили з підсумкових висновків саміту.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн водночас підтвердила, що до кінця року Комісія представить механізм екстреного реагування на раптові масові міграційні потоки.
Макрон розкритикував перебіг дискусій, назвавши міграційні дебати надмірно політизованими.
“Це була погана дискусія, оскільки вона була надзвичайно політизованою і стала серйозним джерелом розколу за столом переговорів”, — заявив французький президент.
Таким чином, дводенний саміт завершився без прориву за жодним із ключових спірних питань. Для України це означає, що питання покриття фінансового дефіциту у 2027 році залишається відкритим, а конкретні механізми допомоги Євросоюз іще має узгодити.
