Європейські лідери активізували дискусії щодо зменшення економічної та військової залежності від Сполучених Штатів на тлі різкого погіршення відносин з адміністрацією Дональда Трампа. Поштовхом стали як торговельні погрози, так і заяви президента США щодо Гренландії.
Про це йдеться в матеріалі The New York Times. Питання майбутніх відносин зі США стало головною темою екстреної вечері європейських лідерів у Брюсселі, яка відбулася наступного дня після жорстких заяв Дональда Трампа на адресу Європи. За словами учасників, обговорення тривали до пізньої ночі й були зосереджені на тому, як діяти в умовах нестабільної та непередбачуваної американської політики.
Позиції лідерів розділилися. Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні закликала зберігати діалог із Вашингтоном. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягав на дерегуляції та стимулюванні економічного зростання в Європі, щоб зменшити залежність від американської економіки. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що для здобуття поваги з боку Трампа Європа має демонструвати готовність до жорсткої відповіді на його погрози.
За підсумками зустрічі, як зазначає видання з посиланням на поінформованих посадовців, сформувався неформальний «план дій». Він передбачає стриману публічну реакцію на провокаційні заяви Трампа, готовність відповідати тарифами, а також роботу за лаштунками над посиленням економічної та військової самостійності Європи. Водночас автори матеріалу наголошують, що ці наміри поки що залишаються значною мірою декларативними.
У короткостроковій перспективі європейці обговорюють посилення безпеки в Арктиці, щоб знизити напруження навколо Гренландії. У довгостроковій — йдеться про диверсифікацію торговельних зв’язків, скорочення залежності від американських технологій, озброєнь і фінансової системи, а також зміцнення власних збройних сил. Водночас Європа не має швидкого плану досягнення повної військової автономії від США, а внутрішні розбіжності й фрагментованість фінансових ринків ускладнюють реалізацію масштабних проєктів.
Минулого тижня Німеччина та Італія підготували спільний програмний документ, у якому закликали до скорочення регуляторних бар’єрів і створення єдиного європейського ринку капіталу. Очікується, що ці пропозиції обговорять на неформальному саміті лідерів ЄС 12 лютого.
Найконкретніші кроки наразі роблять у сфері торгівлі. Європейські лідери оголосили про досягнення торговельної угоди з Індією, намагаючись активніше відкривати ринки поза США та забезпечувати стабільність ланцюгів постачання.
Окрему увагу в матеріалі приділено Арктиці. Погрози Трампа щодо Гренландії прискорили дискусії про зменшення військової залежності від США. Данія, Німеччина та інші країни говорять про необхідність повної оборонної спроможності Європи до кінця десятиліття. У межах НАТО також обговорюють можливу нову операцію з посиленого нагляду в Арктиці, хоча ці плани перебувають на ранній стадії й стикаються з розбіжностями між союзниками.
Попри активні дебати, європейські чиновники визнають, що стратегія щодо Трампа багато в чому зводиться до очікування та обережності. Як зазначають експерти, для країн Центральної та Східної Європи, зокрема Польщі та держав Балтії, пріоритетом залишається підтримка України, а не протистояння США через питання Гренландії.