Напередодні річниці російського вторгнення в Україну американське видання New York Times розмірковує про те, як змінився за минулий рік розклад сил на полі бою, та аналізує основні завдання та виклики, що стоять перед обома сторонами збройного конфлікту.
Основна увага у статті приділяється величезній швидкості, з якої сторони, що воюють, витрачають боєприпаси. Військово-промисловий комплекс країн НАТО ледве встигає поповнювати українські арсенали, що швидко збідніються, а Москва змушена звертатися за допомогою до своїх нечисленних союзників – таких, як Іран або Північна Корея.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг уже заявив, що на сьогоднішній день збройний конфлікт фактично перетворюється на логістичну гонку. Враховуючи, що Москва вже розпочала черговий наступ, а командування ЗСУ, у свою чергу, також готується до контратаки, результат наступної фази війни багато в чому залежатиме від того, яка зі сторін конфлікту зможе швидше та ефективніше переозброїти свою армію.
На сьогоднішній день, зазначає NYT, українська армія перебуває у кращому становищі, ніж минулого літа, коли ЗСУ все ще значною мірою залежали від артилерійських та збройових систем радянських часів.
Коли західні союзники посилили військову підтримку, надав гаубиці та високоточні ракети, Києву вдалося зупинити наступ і навіть перейти у контратаку.
Наразі війна ведеться переважно на землі, за допомогою артилерії. Поки що ЗСУ вдається утримувати свої позиції, фактично поливаючи росіян шквальним вогнем – але, як попередив генсек, боєприпаси при цьому витрачаються швидше, ніж їх встигають виробляти на Заході.
Оскільки і українські, і російські війська випускають одна в одну тисячі снарядів із гаубиць щодня, Пентагон уже заявив, що у найближчі два роки виробництво артилерійських снарядів планується збільшити у шість разів. Однак, з огляду на лінію фронту, що розтягнулася майже на 1000 кілометрів, навіть цього може виявитися недостатньо.