Велика Британія та Європейський Союз розпочали поступовий перегляд домовленостей, укладених після Brexit, погодивши пом’якшення торговельних обмежень і нові можливості для молоді.
Як пише The New York Times, зближення Лондона й Брюсселя прискорили політика президента США Дональда Трампа, російська агресія проти України та зростання економічного впливу Китаю.
Через десять років після референдуму про вихід Великої Британії з Європейського Союзу Лондон і Брюссель почали демонтувати частину бар’єрів, які виникли внаслідок Brexit.
Як повідомляє The New York Times, британський прем’єр-міністр Енді Бернем у п’ятницю оголосив у Брюсселі про нові домовленості з Євросоюзом, які мають полегшити торгівлю, пересування молоді та роботу бізнесу.
Водночас британський уряд розглядає можливість значно глибшого зближення з ЄС у майбутньому.
Британія та ЄС домовилися послабити торговельні бар’єри
Представлені в Брюсселі домовленості передбачають скорочення багатьох обмежень на торгівлю продуктами харчування та сільськогосподарською продукцією.
Також сторони погодилися узгодити регулювання у сфері викидів, що має спростити роботу компаній, які ведуть бізнес одночасно у Великій Британії та Євросоюзі.
Окрема частина домовленостей стосується молоді.
За новими правилами 100 тисяч молодих британців та стільки ж громадян європейських країн зможуть жити, навчатися й працювати по інший бік Ла-Маншу протягом терміну до трьох років.
Очікується, що зміни полегшать торгівлю для фермерів і роздрібних мереж, спростять поїздки для студентів та зменшать регуляторні труднощі для бізнесу.
Ще кілька років тому такі рішення були майже немислимими через напружені відносини між Лондоном і Брюсселем після Brexit.
Бернем заявив, що вже наступного тижня уряд внесе до британського парламенту законопроєкт для реалізації нових домовленостей.
“Ми не втратимо жодної хвилини, щоб розпочати їх виконання та відновити мости, зруйновані всі ці роки тому”, — наголосив прем’єр.
Лондон хоче більшого, ніж просто пом’якшення Brexit
Під час переговорів Бернем і двоє керівників Європейського Союзу домовилися провести річне обговорення можливих форматів подальшого зближення.
Британський прем’єр назвав цей процес своєрідним “мозковим штурмом”, під час якого сторони мають визначити перспективи нового рівня співпраці.
“Поступові кроки можуть привести вас лише до певної межі”, — сказав Бернем, пояснюючи необхідність ширших змін.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн позитивно відреагувала на цю пропозицію.
“Ми вітаємо цей мозковий штурм. Тож розраховуйте на нас”, — заявила вона на спільній пресконференції.
За словами Бернема, десятиліття після референдуму 2016 року стало для Великої Британії періодом роз’єднаності та втрати можливостей, що зробило країну біднішою і слабшою.
Він пообіцяв найближчими місяцями представити британцям можливі варіанти перегляду довгострокових відносин із Євросоюзом.
Водночас остаточне рішення щодо масштабніших змін, за його словами, ухвалюватиметься лише після наступних парламентських виборів, які мають відбутися не пізніше 2029 року.
Політика Трампа змусила Британію переглянути відносини зі США
The New York Times зазначає, що важливу роль у новому зближенні Лондона й Брюсселя відіграла зміна геополітичної ситуації.
Десять років тому Дональд Трамп вітав результати британського референдуму про вихід із ЄС як велику перемогу.
Однак тепер політика американського президента стала одним із чинників, що підштовхують Британію до відновлення тісних відносин із європейськими сусідами.
За оцінкою видання, торговельні війни Трампа завдали додаткового удару по британській економіці, яка й без того демонструвала слабке зростання.
Його ставлення до НАТО поставило під сумнів звичні механізми трансатлантичної безпеки, а дружня риторика щодо Володимира Путіна викликала занепокоєння серед британських та європейських політиків.
Колишній віцепрем’єр Великої Британії Девід Леммі заявив, що Лондон дедалі більше відмовляється від сподівань, які пов’язував із Вашингтоном після Brexit.
“Лондон дедалі більше відмовляється від великих трансатлантичних надій після Brexit — що Вашингтон надасть нам угоду про вільну торгівлю та нове життя особливим відносинам”, — зазначив він.
Європейський Союз також шукає альтернативні економічні та політичні партнерства.
На тлі напруженості у відносинах зі США Брюссель розвиває співпрацю з Канадою, Австралією, Індонезією та країнами Латинської Америки.
Додатковим сигналом погіршення трансатлантичних відносин стали заяви Трампа щодо можливого встановлення американського контролю над Гренландією.
Війна в Україні стала ще одним чинником зближення
Російська агресія проти України також впливає на перегляд відносин між Лондоном і Брюсселем.
За даними The New York Times, Велика Британія та ЄС дедалі більше стурбовані тим, що амбіції Володимира Путіна можуть не обмежуватися українською територією.
Водночас європейські столиці уважно стежать за позицією Дональда Трампа, який нерідко демонструє прихильне ставлення до російського президента та критично висловлюється щодо українського лідера Володимира Зеленського.
Цього тижня Трамп зустрівся з Путіним і головою КНР Сі Цзіньпіном, яких назвав своїми друзями.
Після зустрічі американський президент провів телефонні розмови з британськими та європейськими посадовцями, знову наголосивши на людських і фінансових втратах через війну в Україні.
Для Європи результат цієї війни залишається принциповим питанням безпеки.
Бернем у п’ятницю звинуватив Росію в тому, що протягом останніх 15 років вона намагалася підірвати єдність країн зі спільними поглядами, насамперед Європейського Союзу.
За його словами, такі дії були спрямовані на послаблення здатності європейських держав протидіяти російським планам щодо України.
“Нам доведеться працювати по-іншому, щоб наступне десятиліття відрізнялося від попереднього. Це залежатиме від тіснішої співпраці”, — сказав британський прем’єр.
Ще одним чинником зближення є економічне зростання Китаю.
Китайські виробники дедалі активніше конкурують із європейськими компаніями на ринках сонячних панелей, електромобілів та технологій штучного інтелекту.
На цьому тлі спільні економічні й безпекові інтереси підштовхують Британію та Євросоюз до координації.
Brexit дедалі менше підтримують британці
Економічні наслідки виходу з Євросоюзу залишаються однією з головних причин зміни громадських настроїв у Великій Британії.
За оцінкою The New York Times, Brexit завдав шкоди британській економіці, а постійні витрати для бізнесу та негативний вплив на економічне зростання призвели до того, що більшість населення тепер негативно оцінює вихід із ЄС.
Перші кроки до нормалізації відносин із Брюсселем були зроблені ще за попереднього прем’єр-міністра Кіра Стармера.
Нинішній саміт дозволив перейти від загальних домовленостей до конкретних рішень щодо торгівлі, пересування молоді та регулювання.
Однак перспектива подальшого зближення вже викликає гострі суперечки у британській політиці.
Лідерка Консервативної партії Кемі Баденок звинуватила Бернема у спробі повернути країну до дискусій 2016 року замість розв’язання сучасних проблем.
“Він хоче знову відкрити суперечки 2016 року, тому що не має відповідей на виклики сьогоднішнього світу”, — заявила вона.
Один з ідеологів Brexit і лідер партії Reform UK Найджел Фарадж також розкритикував плани прем’єра.
На його думку, Бернем прагне інтегрувати Британію в глобальну наднаціональну структуру замість збереження моделі національної демократії.
Водночас Фарадж визнав, що реалізація Brexit виявилася невдалою.
“Так, звичайно, ми все зіпсували, але це була не провина Brexit — це була провина уряду, який не зміг усе правильно зробити”, — заявив він в інтерв’ю The Times of London.
До повного повернення Британії в ЄС ще далеко
Попри нові домовленості, повноцінне повернення Великої Британії до Європейського Союзу наразі не стоїть на порядку денному як погоджене рішення.
Процес виходу країни з ЄС тривав майже п’ять років, а його скасування потребуватиме складних політичних переговорів і подолання внутрішніх суперечностей.
Крім того, залишається незрозумілим, наскільки готовими до значно тіснішої інтеграції будуть самі країни Євросоюзу після низки виборів, запланованих на наступний рік.
Керівник аналітичного центру European Policy Centre Фабіан Цулег зазначив, що відносини між сторонами поступово поліпшуються, але процес залишається повільним.
“Ми спостерігаємо покращення відносин. Але воно відбувається повільно, оскільки було втрачено багато довіри”, — сказав він.
Старша наукова співробітниця брюссельського аналітичного центру Bruegel Ребекка Крісті наголосила, що економічні та геополітичні чинники роблять зближення дедалі актуальнішим.
“Brexit не пішов на користь британській економіці, а тим часом ситуація у трансатлантичних відносинах погіршувалася”, — зазначила експертка.
Показовим завершенням п’ятничного саміту став жарт президента Європейської ради Антоніу Кошти, який звернувся до британського прем’єра.
“Дорогий Енді, ласкаво просимо до Брюсселя. Вам завжди раді в Європейському Союзі”, — сказав Кошта, викликавши сміх присутніх.
Як зазначає The New York Times, хоча повне повернення Великої Британії до ЄС залишається віддаленою перспективою, геополітичні зміни змушують Лондон і Брюссель переглядати наслідки розриву десятирічної давності.
