Через десять років після референдуму щодо виходу Великої Британії з ЄС більшість британців вважають Brexit помилкою. Водночас швидкого повернення країни до Євросоюзу не очікується. Про це пише BBC.
За даними червневого опитування YouGov, майже 60% британців вважають Brexit помилковим рішенням. 55% підтримують повернення Великої Британії до ЄС, однак — на колишніх особливих умовах.
До Brexit Лондон мав винятки з двох принципових вимог Євросоюзу: переходу на євро та приєднання до Шенгенської зони. Крім того, Велика Британія сплачувала членські внески зі знижкою.
Однак, як зазначають аналітики UK in a Changing Europe, ЄС навряд чи погодиться повернути Британії такі привілеї. За їхніми словами, Brexit лише зміцнив у Європі позицію, що жодна країна поза ЄС не повинна користуватися перевагами повноправного члена союзу.
Це суттєво змінює настрої всередині Британії. Якщо йдеться про повернення до ЄС на загальних умовах, підтримка знижується з 55% до 35%, тоді як 43% виступають проти.
Більшість британців готові до зближення з ЄС лише за умови, що країна не приєднуватиметься до двох ключових механізмів союзу — митного союзу та єдиного ринку, який передбачає вільне переміщення не лише товарів і послуг, а й людей.
За оцінками експертів, ЄС уже не є тією організацією, з якої Велика Британія виходила. Союз обговорює подальше розширення та можливу відмову від права вето на користь рішень кваліфікованою більшістю. Такий рух до тіснішої інтеграції може відштовхнути частину британського суспільства.
Одним із головних гасел кампанії за Brexit було “повернути контроль”. Прихильники виходу з ЄС критикували вплив європейських інституцій і пов’язували міграцію з кризами у соціальній сфері, охороні здоров’я, зростанням злочинності та цін на житло.
Втім, за оцінками, вихід із ЄС вдарив по доходах населення, бізнесу та бюджету. Британська економіка, за різними підрахунками, стала на 4–8% меншою, ніж могла б бути у разі збереження членства в ЄС.
Не справдилися й очікування щодо різкого скорочення міграції. У рік референдуму чиста міграція не перевищувала 300 тисяч людей на рік. Після остаточного виходу з ЄС і завершення пандемії вона не зменшилася, а зросла.
З 2022 по 2024 рік кількість мігрантів у 67-мільйонній країні збільшилася на 2 млн людей. Європейців значною мірою замінили громадяни інших країн: якщо у 2016 році серед країн походження мігрантів лідирували Польща та Румунія, то у 2023 році — Індія та Нігерія.
Після реакції суспільства влада посилила міграційні правила, і торік чиста міграція скоротилася до 170 тисяч. Попри це, антиімміграційна та антиєвропейська партія Reform UK стабільно випереджає в опитуваннях правлячих лейбористів та інші політичні сили.
Навіть якби британці змінили ставлення до ЄС, для повернення країни потрібна згода самого союзу. У політичних планах ЄС на 2024–2029 роки є готовність до зближення з Британією у сферах безпеки, енергетики та студентських обмінів, але не йдеться про торгівлю.
Після завершення процесу Brexit ЄС зосередився на інших викликах — війні в Україні, відносинах із Китаєм і США та зміцненні єдиного ринку. Крім того, повернення Британії на особливих умовах суперечило б принципу ЄС, що правила мають бути однаковими для всіх.
Аналітики припускають, що нові можливості для зближення можуть з’явитися лише у разі зміни підходу ЄС до розширення, зокрема через обіцянку прийняти Україну. Якщо Києву запропонують гнучкішу форму членства, це може створити простір для маневру і для Лондона.
Однак поки у Британії в опитуваннях лідирує Reform UK Найджела Фараджа, який був одним із головних ініціаторів Brexit. У разі приходу цієї сили до влади будь-які проєвропейські кроки нинішнього керівництва можуть бути згорнуті.
Професор Джон Кертіс зі Стратклайдського університету вважає, що нового референдуму найближчими п’ятьма роками не буде. Водночас, на його думку, доки громадська думка щодо членства в ЄС не зміниться знову, важко вважати голосування 2016 року остаточною відповіддю на це питання.
