У п’ятницю 17 березня 2023 року Міжнародний Кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна за підозрою у скоєнні військових злочинів в Україні, зокрема, незаконній депортації українських дітей та незаконному переміщенні людей з території України до Російської Федерації.
Прокурор МКС Карім Хан у 2022 році розпочав розслідування можливих військових злочинів Росії, злочинів проти людяності та геноциду в Україні. Документують військові злочини та інші організації.
З 24 лютого 2022 року міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) активно документує порушення прав людини та правил ведення війни в Україні. Звіти HRW включають свідчення тортур, насильства, грабежів, обстрілів цивільних об’єктів та маршрутів евакуації мирних жителів, а також використання заборонених боєприпасів.
Ось деякі із задокументованих правозахисниками епізодів, які проливають світло на злочини російської армії в Україні за рік воєнних дій.
ЛЮТИЙ 2022
24 лютого російські війська завдали удару із застосуванням касетних боєприпасів по лікарні в Вугледарі. В результаті атаки загинули чотири мирні жителі, ще 10 отримали поранення. Шість із них — медичні працівники. Також було пошкоджено лікарню, машину швидкої допомоги та цивільні автомобілі.
Касетні боєприпаси зазвичай вибухають у повітрі і викидають десятки, навіть сотні дрібних бомб (субоєприпасів) на площу розміром з футбольне поле, залишаючи після себе уламки, що працюють подібно до протипіхотних мін.
Міжнародний договір, підписаний 110 країнами, забороняє застосування касетних боєприпасів через їхню невиборчу дію та тривалу небезпеку для цивільного населення. Ні Росія, ні Україна не є державами-учасницями цього договору.
28 лютого російські війська обстріляли касетними бомбами щонайменше три житлові райони Харкова, другого найбільшого міста України. ООН повідомила про дев’ять загиблих та 37 поранених цивільних осіб внаслідок атак по місту того дня. Використання касетних бомб російського виробництва 9М55К системи «Смерч», задокументоване у Харкові, може бути військовим злочином.
У період з 27 лютого по 14 березня 2022 року HRW було задокументовано декілька випадків порушення російськими військовими законів ведення війни щодо цивільного населення в окупованих районах Чернігівської, Харківської та Київської областей України. Серед них – неодноразові випадки зґвалтування; два випадки позасудової кари, а також випадки насильства та загроз щодо цивільних осіб. Солдати також займалися пограбуванням майна цивільних осіб, включаючи продукти харчування, одяг та дрова.
Закони ведення війни забороняють умисні вбивства, зґвалтування та інші види сексуального насильства, тортури та нелюдське поводження із захопленими комбатантами та цивільними особами, які перебувають в ув’язненні. Також заборонені грабежі та мародерство. Командири військ, які знали чи мали підстави знати про такі злочини, але не спробували зупинити їх чи покарати винних, несуть кримінальну відповідальність за військові злочини.
За перші 11 днів війни у Харкові внаслідок російських авіаударів було пошкоджено цивільні будівлі, включаючи житлові будинки, школи, релігійні споруди та магазини, що перешкоджало доступу людей до продовольства та медикаментів. Удари також пошкодили інфраструктуру міста, внаслідок чого громадянське населення втратило життєво важливі послуги, такі як електрика, тепло і вода.
БЕРЕЗЕНЬ 2022
Протягом тижня з 2 березня 2022 року цивільні особи у Маріуполі не мали доступу до водопроводу, електрики та тепла, коли російські війська оточили місто. 6 березня російський снаряд потрапив в останню вежу стільникового зв’язку в Маріуполі, що функціонувала, що унеможливило координацію дій у надзвичайних ситуаціях. Обстріли, що продовжуються, також перешкоджали ремонту пошкодженої інфраструктури електро- та водопостачання, зв’язку та опалення.
Було задокументовано безперервне обстріл маршруту евакуації мирних жителів, що грубо порушувало закони ведення війни.
На початку березня 2022 року російські війська вбили та поранили мирних жителів під час восьми атак у Чернігові. Чотири з цих атак, з повітря та з землі, були явним порушенням законів ведення війни. Вони включали бомбардування житлового комплексу, в результаті якого загинули 47 цивільних осіб, обстріл черги за хлібом біля супермаркету, в результаті якого загинули щонайменше 17 осіб, і два окремі напади, включаючи один з використанням заборонених касетних боєприпасів, в результаті яких були пошкоджено дві лікарні.
3 березня 2022 року російські літаки одночасно скинули кілька некерованих бомб, які потрапили на перехрестя у житловому кварталі Чернігова.
За даними місцевої влади, в результаті атаки загинули щонайменше 47 людей, багато людей отримали поранення. Було завдано значної шкоди багатоповерховому житловому будинку, лікарні та декільком іншим житловим будинкам, в одній з яких була аптека. У більшості будинків, що оточували перехрестя, вибиті вікна.
Протягом кількох годин 6 березня 2022 року російські війська обстрілювали перехрестя на дорозі, якою сотні мирних жителів бігли від російської армії, що наступає на Київ.
Багаторазовий характер цих обстрілів, внаслідок яких загинули мирні жителі, свідчить про те, що російські війська порушили свої зобов’язання з міжнародного гуманітарного права не здійснювати нападів, що завдають шкоди цивільному населенню, і не вжили всіх можливих заходів, щоб уникнути жертв серед цивільного населення.
16 березня російські війська розбомбили Донецький обласний драматичний театр, у якому ховалися сотні мешканців обложеного Маріуполя. Місцева влада повідомила, що під час нападу на театр загинуло близько 300 людей.
Закони війни вимагають від сторін конфлікту робити все можливе, щоби переконатися у військовому призначенні цілей. Навмисні атаки проти цивільних об’єктів є воєнними злочинами. На супутникових знімках за два дні до атаки чітко видно слово «ДІТИ» великими літерами попереду та позаду театру.
Російські війська неодноразово обстрілювали густонаселене місто Миколаїв на півдні України касетними боєприпасами під час окремих атак 7, 11 та 13 березня 2022 року . Під час обстрілу 13 березня загинули дев’ять цивільних осіб, які, мабуть, стояли в черзі до банкомату. Внаслідок нападів також було поранено кількох цивільних осіб, пошкоджено будинки, підприємства та цивільні автомобілі. На фотографіях і відео, якими поділилися очевидці, видно залишки використаної зброї, включаючи касетні боєприпаси систем залпового вогню «Ураган» і «Смерч», а також осколкові суббоєприпаси 9Н210, що не розірвалися.
З 4 по 31 березня російські війська вчинили цілу низку очевидних військових злочинів під час окупації міста Буча. Human Rights Watch задокументувала безліч позасудових страт та невиборних вбивств цивільних осіб. В одному з випадків чоловікові вистрілили в шию, коли він стояв у своїй квартирі на закритому балконі зі своєю родиною, а 9-річну дівчинку поранили в плече, коли намагалася втекти від російських військ.
Задокументовані випадки є лише малою частиною військових злочинів російських військ у Бучі під час окупації міста.
Російські війська також активно забирали приватну власність, включаючи цінні речі, зокрема телевізори та ювелірні вироби.
28 березня 2022 року українські сапери повідомили про виявлення протипіхотних мін. Відомо, що Росія має такі міни, які можуть безладно вбивати і калічити людей. Україна не має ні цього типу мін, ні системи їх доставки.
Конвенція 1997 року, підписана 164 країнами, забороняє використання, виробництво, накопичення та передачу протипіхотних мін. Росія не входить до цих країн. Україна підписала договір 24 лютого 1999, а 1 червня 2006 стала повноправним учасником.
У доповіді Місії ООН зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні від 26 березня наголошується на наявності «великої кількості відеозаписів», на яких видно, як українських військовополонених ображають та залякують. Такі відеозаписи були зроблені російськими збройними силами або членами збройних груп, пов’язаних із самопроголошеними «республіками» на сході України.
Будь-які матеріали, що дозволяють глядачам чи читачам ідентифікувати окремих ув’язнених, не повинні передаватися, публікуватися чи транслюватися, оскільки це порушує права людини.
З кінця лютого по березень 2022 року російські війська, які контролюють більшу частину Київської та Чернігівської областей на північному сході України, піддавали громадянське населення позасудовим стратам, катуванням, насильницьким зникненням та робили інші дії, які є очевидними військовими злочинами.
Human Rights Watch задокументувала дев’ять випадків, коли російські війська відкривали вогонь та вбивали цивільних без явного військового обґрунтування. Наприклад, вдень 14 березня, коли російська колона проїжджала через село Мохнатин, на північний захід від Чернігова, солдати дорогою застрелили 17-річних братів-близнюків та їхнього 18-річного друга.
У лютому та березні 2022 року російські війська в Україні насильно викрадали та незаконно переправляли цивільних осіб до Росії. У червневій доповіді Місія ООН зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні заявила, що задокументувала сотні випадків довільного затримання цивільних осіб у районах України, які контролюються російськими силами або пов’язаними з ними збройними групами.
У доповіді йдеться, що багато з них зазнавали тортур та інших видів жорстокого поводження, і що «невідома кількість жертв була перевезена на територію Російської Федерації…» серед інших місць, де вони «утримувалися у виправних установах, часто разом із військовополоненими».
Стаття 49 (1) четвертої Женевської конвенції прямо забороняє “індивідуальні або масові насильницькі переміщення, а також депортації осіб з окупованої території на територію держави, що окупує, або на територію будь-якої іншої країни… незалежно від їх мотивів”.
КВІТЕНЬ 2022
Вранці 8 квітня балістична ракета системи «Точка», оснащена боєголовкою з касетними боєприпасами, вибухнула на переповненому залізничному вокзалі Краматорська, розкидавши приблизно 15 800 металевих осколків. Вибух призвів до смерті щонайменше 58 цивільних осіб та поранень понад 100 осіб. Російські командири, відповідальні за віддачу наказу про атаку, в ході якої було застосовано невиборчу зброю у добре відомому ним великому евакуаційному центрі, мають бути притягнуті до відповідальності за підсумками розслідування.
ЧЕРВЕНЬ 2022
27 червня російські війська випустили ракету, яка вразила торговий центр у Кременчуці. Внаслідок атаки, за даними місцевої влади, загинули щонайменше 18 цивільних осіб, десятки інших отримали поранення. Військові зобов’язані вживати всіх запобіжних заходів, щоб звести до мінімуму втрати серед цивільного населення та шкоду цивільним об’єктам.
СЕРПЕНЬ 2022
У липні та серпні російські війська неодноразово обстрілювали Харків. Внаслідок цих обстрілів загинули та були поранені цивільні особи, пошкоджені медичні установи та будинки. Усі задокументовані Human Rights Watch напади атаки були здійснені в населених пунктах вибуховими речовинами з широкою зоною поразки, включаючи касетні боєприпаси, що є явним порушенням міжнародного гуманітарного права та законів ведення війни.
ВЕРЕСЕНЬ 2022
З початку березня до початку вересня російські війська та інші особи, які діють під їх командуванням, регулярно застосовували тортури до затриманих під час шестимісячної окупації Ізюма, міста Харківської області на північному сході України.
Постраждалі розповідали про те, що їх зазнавали ударів електроструму, тортур водою, жорстоко били, погрожували зброєю і змушували тривалий час перебувати в напруженому положенні. Вони назвали щонайменше сім місць у місті, включаючи дві школи, де, за їхніми словами, солдати затримували їх та знущалися з них.
ЖОВТЕНЬ 2022
Широкомасштабні та неодноразові цілеспрямовані удари російських військ по енергетичній інфраструктурі України у жовтні та листопаді позбавили мільйони цивільних осіб доступу до електрики, води, тепла та інших життєво важливих послуг напередодні холодних зимових місяців.
Внаслідок нападів також загинули щонайменше 77 цивільних осіб та 272 отримали поранення. Електроенергію було відключено у 10 700 000 домогосподарств по всій Україні — приблизно у половини населення країни.
ЛИСТОПАД 2022
Російські війська використовували касетні боєприпаси у своїх ударах по мирних жителів Херсона щонайменше тричі після відступу з міста. Це було частиною серії атак на місто, яке призвело до жертв серед цивільного населення.
З 11 листопада, коли українські війська відвоювали місто, Росія атакувала Херсон із боку Дніпра. Станом на 25 листопада внаслідок цих атак загинули щонайменше 15 жителів, включаючи дитину, та 35 отримали поранення. Ці обстріли змусили багатьох мирних жителів евакуюватись із міста, включаючи пацієнтів Херсонської клінічної лікарні.
У період окупації Херсонської та Запорізької областей з 3 березня по 9 листопада російські війська катували, незаконно утримували і насильно викрадали цивільних осіб на окупованих територіях, а також катували військовополонених, які там утримувалися. Опитані люди розповідали про травми, включаючи зламані ребра та інші кістки і зуби, сильні опіки, струси мозку, кровоносні судини, що лопнули в очах, порізи та синці. Російські співробітники насильно перевозили затриманих цивільних осіб до окупованого Криму, де їх змушували виконувати виправні роботи.
Довільне затримання, незаконне ув’язнення та насильницькі зникнення заборонені міжнародним гуманітарним правом і можуть бути рівнозначними або пов’язані з кількома військовими злочинами. Катування та нелюдське поводження з будь-яким затриманим заборонені за будь-яких обставин відповідно до міжнародного права і, коли вони пов’язані зі збройним конфліктом, є військовим злочином.
У матеріалі перелічені далеко не всі задокументовані HRW злочини російської армії, вчинені ними під час війни в Україні.
За словами директора HRW по Європі та Центральній Азії Х’ю Вільямсона, встановлені правозахисниками випадки «демонструють невимовну, навмисну жорстокість та насильство щодо українського цивільного населення і мають бути розслідувані як військові злочини».