У серпневому номері журналу Vogue з’явилася нова супермодель. Вона ефектна, стильна… і не справжня. Це — згенерована штучним інтелектом приваблива дівчина, яка позує в одязі з літньої колекції бренду Guess. У рекламі дрібним шрифтом вказано, що вона створена за допомогою ШІ. Це перший випадок появи штучної моделі на сторінках Vogue.
Автори образу — компанія Seraphinne Vallora, заснована Валентиною Гонсалес і Андреєю Петреску. Вони розповіли BBC, що до них звернувся співзасновник Guess Пол Марчіано через Instagram. Команда створила десять варіантів моделей, з яких обрали одну брюнетку і одну блондинку — і вже з ними працювали далі.
Попри популярність реклами, вона спричинила обурення. Відомі моделі, зокрема плюс-сайз модель Фелісіті Гейворд, звинувачують бренд у дешевому хайпі й спробі заощадити на людях. На її думку, поява штучної моделі у Vogue може звести нанівець роки боротьби за різноманіття та інклюзивність у фешн-індустрії.
У 2010-х світ моди зробив великий крок вперед: транс-модель Валентина Сампайо з’явилася на подіумах Victoria’s Secret, Халіма Аден — перша модель у хіджабі в міжнародних кампаніях, бренд Savage x Fenty активно залучав моделей різних типів тілобудови. Та останніми роками, за словами Гейворд, ця інклюзивність зменшується, і поява ідеалізованих образів ШІ лише погіршує ситуацію.
Попри це, розробники з Seraphinne Vallora не визнають, що створюють недосяжні стандарти краси. Вони наполягають: їхні моделі виглядають реалістично, а Instagram диктує запити — дописи з моделями з різними відтінками шкіри або тілобудовою просто не набирають популярності. Компанія поки що не створювала плюс-сайз моделей, посилаючись на «технічні обмеження».
Проблема поглиблюється ще й тим, що у Великій Британії немає вимоги чітко позначати контент, створений ШІ. У рекламі Guess відповідне уточнення є, але воно настільки мале, що легко загубитися серед фото.
Сара Зіфф, засновниця правозахисної організації Model Alliance, зазначає: така реклама — не про інновації, а про спробу зекономити. І хоча ШІ може допомогти індустрії, потрібні гарантії захисту для працівників моди, які опиняються поза грою.
Суперечки викликала і поведінка самого Vogue. Журнал, який вважається «верховним судом» модної індустрії, дозволив розміщення цієї реклами. Це, на думку критиків, є своєрідним визнанням подібної практики як прийнятної.
Футурологи не виключають, що ШІ-аватари з часом стануть буденністю. Але є ймовірність, що суспільство відштовхнеться від «нереальної краси» — надто вже очевидно, що це штучно і недосяжно.