Миротворчий візит до України та Росії африканської делегації, що складається з лідерів одразу семи країн континенту, став однією з найзагадковіших подій тижня, пише BBC.
У п’ятницю до Києва на зустріч із Володимиром Зеленським приїхали президенти ПАР, Сенегалу, Замбії та Коморських островів, які головують в Африканському союзі. Їх також супроводжували представники менш високого рівня від Єгипту, Уганди та Республіки Конго (Браззавіль).
У суботу делегація вирушить до Петербурга, де проведе переговори з Володимиром Путіним.
Багато експертів вважають, що у цьому візиті незвичайно все.
Більшість країн Африки від початку збройного конфлікту в Україні зайняли або нейтральну або проросійську позицію.
Коли у червні минулого року президент України Зеленський звертався з відеозв’язку до Африканського союзу, лише одиниці країн-учасниць були представлені вищим керівництвом, багато хто обмежився дипломатами не найвищого рівня, що, на думку деяких аналітиків, було зроблено демонстративно.
Що ж призвело до Києва високих африканських гостей більш як через рік після початку війни, чи випадково їхній візит збігся з початком українського контрнаступу і на що вони чекають від зустрічі з Путіним?
Фокус на Рамапосі
Делегація, яка приїхавшая зараз представляти континент, підібрана дуже грамотно, зазначають експерти. Вона включає представників всіх частин Африки і різних політичних курсів – з відверто проросійськими ПАР і Угандою, прозахідними Замбією і Коморськими островами і нейтральними Єгиптом, Конго і Сенегалом.
Хоча главами делегації офіційно вважаються представники ПАР та Сенегалу, де-факто ініціатором візиту та найцікавішою стороною є південноафриканський президент Сиріл Рамапоса.
Саме він перебуває у полі підвищеної уваги Вашингтона у зв’язку з недавніми звинуваченнями на адресу його уряду у постачанні озброєнь Росії.
Рамапоса відкинув подібні заяви і зажадав вибачень від США, але Білий дім чекає від Преторії на результати офіційного розслідування, на якому наполягав.
Тим часом, група американських конгресменів від обох партій зажадала переглянути торгові пільги, якими користується ПАР. Позбавлення цих пільг було б болючим ударом по південноафриканській економіці, і Рамапосе не можна цього допустити.
Мета візиту?
Деякі спостерігачі вважають, що візит багато в чому носить декоративний характер: керівництво перерахованих африканських країн прагне засвітитися в ролі посередника та миротворця поряд з Китаєм, Туреччиною та папою римським, допоки ЗСУ не зробили будь-які посередницькі місії безглуздими.
Дехто з експертів зло називає поїздку делегації до Києва та Москви останньою можливістю для гарних фотографій.
Але ситуація така, що африканський континент насправді значно постраждав внаслідок війни в Україні, головним чином через обмеження на експорт українського продовольства та добрив та антиросійських санкцій, що ускладнюють доставку тих самих вантажів безпосередньо з Росії.
Стабільне продовження так званої зернової угоди, яка щоразу висить на волосині і залежить від волі Москви, – важливий аргумент, який міг навести африканських лідерів у столиці воюючих держав.
Крім того, це чудовий шанс спробувати посилити голос Африки в ООН та інших міжнародних організаціях, чого багато африканських країн давно домагаються, вважає директор департаменту Африки аналітичного центру “Міжнародна кризова група” (ICG) Муріті Мутіга.
Що Африка може запропонувати конфліктуючим сторонам
Ряд аналітиків та українські ЗМІ вважають, що делегація може висунути вельми амбітну пропозицію: відведення російських військ та вивезення з території Білорусі тактичної ядерної зброї в обмін на їх клопотання щодо припинення дії ордера МКС на арешт Путіна та пом’якшення антиросійських санкцій.
Для російської сторони ордер МКС – дуже важливий момент. По суті він зробив Володимира Путіна майже невиїзним.
Після розриву із Заходом Росія заявляє, що знайде собі нових друзів і партнерів серед країн, що розвиваються, в Азії, Африці та Латинській Америці.
Путін міг би їздити туди на саміти та двосторонні зустрічі, але більшість цих країн визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду та формально зобов’язані заарештувати російського президента, якщо він з’явиться на їхній території.
З подібною проблемою вже зіткнулася влада ПАР, яка наприкінці серпня прийме в Йоганнесбурзі саміт БРІКС, куди запрошений і Путін.
Незрозуміло тільки, чи так великий вплив країн Африки на МКС, щоб добитися скасування ордера, і наскільки це потрібно Путіну, якщо в обмін потрібно буде піти з України.
Відповідь на обидва ці питання, на думку експертів, є негативною. Це означає, що посередництво щодо продовження зернової угоди, швидше за все, – максимум, на що мають розраховувати африканські лідери.
Що зроблять Київ та Москва
Перша година африканських лідерів у Києві вийшла дуже насиченою, оскільки незабаром після їх прибуття українська столиця зазнала масирному ракетному обстрілу, і делегація змушена була сховатися в бомбосховищі одного з готелів.
Українська влада назвала російський обстріл у п’ятницю очевидним сигналом лідерам африканських країн про те, що Росія хоче не миру, а війни.
Потім делегація з’їздила на місце масового поховання у Бучі, яка стала сумним символом звірств російської армії в Україні, та взяла участь у церемонії пам’яті загиблих.
На цьому фоні Україна сподівається дати старт новим відносинам з країнами Африки, які протягом останніх десятиліть розвивалися дуже повільно, на відміну від російсько-африканських відносин.
У липні російська влада має намір провести в Петербурзі саміт “Росія-Африка”, і, на думку експертів, Київ скористається особистою зустріччю з африканськими лідерами, щоб спробувати відмовити їх від участі у ньому.
Колишній південноафриканський дипломат, аналітик Кінгслі Макубела, навіть не виключає, що це може статися.
За його словами, Росія в обмін на своє надійне партнерство вимагає від Африки обирати між нею та Заходом, що у нинішніх реаліях – торгових та геополітичних – не може задовольнити більшість африканських країн.
Загалом, експерти сходяться на тому, що, хоча Росія та Україна не зацікавлені у мирних переговорах, візит африканської делегації на руку обом сторонам.