«Я знаю настрої людей, бачу результати соціології і розумію, що рішення на референдумі, який має бути, звичайно, буде однозначним [на користь приєднання до Росії]». Таку заяву перший заступник глави адміністрації президента (АП) РФ Сергій Кирієнко зробив 27 серпня.
За день до цього він відвідав самопроголошені ДНР та ЛНР. Офіційно візит Кирієнка не був пов’язаний із референдумами — він їздив до навчального центру з управління безпілотниками та зустрічався з учителями.
Проте, як стверджують три близькі до Кремля джерела «Медузи», Кирієнко під час поїздки проконтролював хід підготовки до голосування. Невдовзі після початку повномасштабної війни саме Кирієнко став негласним кремлівським куратором самопроголошених республік Донбасу, а також нещодавно окупованих російськими військами територій Херсонської та Запорізької областей України.
«Йому треба було переконатися, що якщо їх [референдуми] знадобиться провести найближчим часом, все до цього вже готове», — пояснив візит заступника голови АП до самопроголошених республік один із співрозмовників видання.
У тому ж публічному виступі 27 серпня Кирієнко заявив, що, за його інформацією, у ДНР та ЛНР приєднання до Росії підтримують 91-92% мешканців, а на Херсонщині та Запоріжжі — 75-77%. Джерело цих даних глава внутрішньополітичного блоку Кремля не назвав.
Незалежної статистики, яка б відображала думку мешканців цих територій, не існує. Однак на замовлення Кремля в українських регіонах, окупованих Росією, проводять закриті соціологічні опитування. Їхні результати навряд чи можуть потішити російську владу. Наприклад, на початку серпня, за даними цих закритих опитувань, лише 30% мешканців Запорізької та Херсонської областей підтримували входження до Російської Федерації. За збереження територій у складі України виступали приблизно стільки ж респондентів. Інші опитані «вагалися з відповіддю».
Одне з джерел «Медузи», близьких до Кремля, пояснило, що дані цих опитувань «можуть не суперечити» заявам Кірієнка — заступник голови адміністрації президента нібито називав відсоток «проросійськи налаштованих жителів» не від усього населення, а лише від тих, хто точно збирається прийти на референдуми.
Водночас дату, коли Кремль збирається провести свої референдуми, досі точно не визначено.
Російська влада хотіла провести їх одночасно на всіх захоплених територіях (включно з ДНР та ЛНР) у Єдиний день голосування 11 вересня — цього дня в багатьох регіонах РФ обиратимуть губернаторів та місцевих депутатів. Наприкінці серпня видання «Верстка» із посиланням на джерела, близькі до Кремля, назвала іншу можливу дату – 14 вересня.
Два близькі до АП джерела підтвердили, що ця дата також обговорюється у Кремлі. Однак, за підрахунками «Медузи» , зараз Росія та ДНР контролюють лише 60% Донецької області — і до 14 вересня їхні війська навряд чи зможуть окупувати частину території, що залишилася.
Тому зараз у Кремлі розглядається кілька варіантів проведення референдумів. Серед основних:
- у вересні чи жовтні провести референдуми на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей України, а пізно восени — у ЛНР та ДНР;
- провести всі референдуми одночасно, але пізніше; у Кремлі розраховують, що до пізньої осені зможуть цілком захопити Донецьку область.
У перші місяці вторгнення Кремль розраховував провести референдуми «про приєднання» вже у травні 2022 року, проте Росія загрузла у війні, і невдовзі дату перенесли на вересень. В АП почали обговорювати можливість перенесення плебісцитів ще на пізніший час.
За даними двох близьких до АП джерел “Медузи”, кремлівське управління внутрішньої політики вже проводить звірку списків членів виборчкомів для референдумів. А на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей до голосування “майже все готове”. При цьому в Кремлі зазначають, що «проросійські жителі цих регіонів непокояться» (особливо на тлі спроб контрнаступу України на Херсон) і хочуть, щоб референдуми пройшли якнайшвидше.
«У Херсоні та Запоріжжі люди дуже хвилюються. А раптом Росія їх покине, Україна повернеться, і їх почнуть репресувати за співпрацю з російською владою? — пояснює один із співрозмовників. — Треба показати, що це не так».
У самопроголошених республіках, за даними АП, нібито також виступають за якнайшвидше проведення голосування — але з інших мотивів: «Мешканці та влада думають, що після приєднання до Росії інтенсивність обстрілів населених пунктів знизиться, бо Україна не ризикне масовано обстрілювати території, визнані Росією своїми». На чому ґрунтується ця думка, неясно: Крим, де провели референдум «про приєднання до Росії» ще в 2014 році, останніми тижнями регулярно обстрілюють.
Крім того, жителі ДНР та ЛНР сподіваються, що після входження до складу РФ у республіках закінчиться мобілізація, яка триває там із лютого. Як пояснив один із політтехнологів, який проводив соцопитування на Донбасі в серпні 2022 року, жителі республік міркують так: «У нас мобілізація, мужиків на вулицях немає. А в Росії нічого подібного [ні]. Тому давайте швидше проводьте референдуми, щоби у нас теж було як у Росії».
Агітація мешканців двох із чотирьох територій уже розпочалася
Однак, на відміну від Херсонської та Запорізької областей, де на вулицях ще у липні з’явилися плакати, які закликають до приєднання, у ДНР та ЛНР практично немає агітації за голосування про входження до складу РФ. За словами джерел, на Донбасі агітація розпочнеться лише після визначення точної дати голосування.
«Це у Херсоні та Запоріжжі людей треба переконувати в чомусь із приводу Росії. У ДНР та ЛНР цього не потрібно: там України давно немає, там буде достатньо слогану „Разом із Росією“», — вважає один із співрозмовників «Медузи».
За даними трьох джерел, близьких до АП, за агітаційну підготовку до референдуму зараз відповідає давній партнер Кремля у виборчих кампаніях – група ІМА-Консалтинг. За даними видання “Проект”, “ІМА-Консалтинг” може бути пов’язана з першим заступником глави президентської адміністрації, куратором інформаційного блоку Кремля Олексієм Громовим – ці дані підтвердили три джерела “Медузи”, близьких до Кремля.
«Якби кампанії останніх років [у яких брала участь ІМА] були б реально конкурентними, то кандидатам, яких вела ІМА, було б складно. А так — за великим рахунком, яка різниця, які технології працюють?» — описує стиль роботи компанії один із політтехнологів, які співпрацювали з нею, пояснюючи, що вона часто набирає для супроводу кампаній «людей з вулиці», а не досвідчених фахівців. Він додає, що, за його даними, підходи політтехнологів до роботи не змінилися й досі.
31 серпня видання Insider опублікувало презентацію, названу «урядовим проектом», за якою агітація на референдумі в ДНР мала розпочатися в червні. Дати проведення плебісциту у документі наведено не було. У презентації наводиться «концепція PR-кампанії», яка агітує за приєднання ДНР до Росії, яка містить, наприклад, гасла «Наш вибір — Росія», «Мій дім — Росія», «Донбас обирає світ».
Крім того, згідно з документом, курирувати виборчкоми в муніципалітетах ДНР мають голови російських регіональних виборчкомів із суб’єктів, які взяли шефство над населеними пунктами самопроголошеної республіки. Одне із близьких до АП джерел стверджує, що ця презентація, ймовірно, готувалася для Центрвиборчкому РФ, і відомості про те, що глави регіональних комісій стануть кураторами комісій на Донбасі «відповідають дійсності». “Але безпосередньо на дільницях сидітимуть місцеві [члени виборчкомів]”, – стверджує він.
Провести плебісцит в АП хочуть за тим самим сценарієм, за яким проходили праймеріз «Єдиної Росії» та голосування у Криму про «приєднання до Росії» у 2014 році. Ось як його описує один із близьких до АП співрозмовників: у день голосування відкриється не максимально можлива кількість дільниць, що було б зручно виборцям, а обмежена кількість. Через це у працюючих комісіях виникнуть черги з охочих проголосувати, «створиться відчуття дуже гарної явки». За словами джерела, цю картинку зручно використовувати для телесюжетів: «Глядачі побачать, що на ділянках багато людей».