Україна має виконати низку зобов’язань перед ЄС і МВФ, щоб отримати фінансову підтримку для бюджету. Серед них — підготовка до лібералізації тарифів, зміни для спрощеної системи оподаткування, оподаткування міжнародних посилок, антикорупційні кроки та реформа управління держактивами.
Про це пише BBC News Україна.
На початку літа Україна отримала позитивні сигнали щодо міжнародного фінансування. Верховна Рада ратифікувала кредитну угоду з ЄС на 90 млрд євро, а місія МВФ попередньо схвалила виділення чергового траншу позики.
Водночас отримання цих коштів пов’язане з конкретними зобов’язаннями, які Київ має виконати. Частина вимог ЄС і МВФ перетинається між собою, а також збігається з реформами, необхідними для вступу України до Євросоюзу.
Підтримка ЄС складається з військової та бюджетної частин. Якщо 60 млрд євро на військові потреби партнери виділяють без умов, то 30 млрд євро бюджетної підтримки прив’язані до конкретних змін в Україні.
Одним із головних напрямів є мобілізація доходів бюджету, ефективність державних видатків та управління державними фінансами. МВФ також наголошує на необхідності покращення податкового адміністрування, податкової політики та зменшення тіньової економіки.
Тарифи для населення
Один із найчутливіших пунктів — підготовка до лібералізації тарифів на комунальні послуги для населення. Йдеться не про негайне підвищення, а про створення дорожньої карти поступового переходу до ринкових тарифів із механізмом захисту вразливих домогосподарств.
МВФ вважає, що чинна система тарифів для населення послаблює фінансове становище державних енергетичних компаній і обмежує ресурси для критично важливих інвестицій та ремонтів. До липня Київ має оприлюднити технічний аудит, який покаже реальну вартість утримання низьких тарифів для держави.
ФОПи і спрощена система
Ще один блок зобов’язань стосується спрощеної системи оподаткування. Раніше серед умов була ідея запровадження ПДВ для ФОПів, однак після критики з боку бізнесу та експертів домовленості змінилися.
Тепер ідеться про реформи, які мають обмежити зловживання спрощеною системою, зокрема штучне дроблення бізнесу та підміну трудових відносин співпрацею з фізичними особами-підприємцями.
Податок на посилки
Окреме зобов’язання Києва — скасування звільнення від сплати ПДВ для міжнародних посилок. Ініціатива передбачає запровадження ПДВ та інших зборів на посилки вартістю понад 45 євро. Термін ухвалення відповідного закону перенесли до кінця липня.
Кредитори України вважають, що такий крок допоможе закрити податкову лазівку та скоротити несуттєвий імпорт товарів. Критики ініціативи наголошують, що для українців під час війни важливий доступ до дешевших товарів, які можна замовити поштою в інтернеті.
Антикорупція та держуправління
Серед вимог також залишаються боротьба з корупцією та посилення антикорупційних інституцій. Після торішніх подій навколо антикорупційних органів контрольні запобіжники в угодах із кредиторами стали суворішими.
Окрема увага приділяється реформі управління державними активами — компаніями, банками та підприємствами. У меморандумах також прописані інституційні зміни в Бюро економічної безпеки, Державній митній службі та НКРЕКП.
Чи є альтернатива
Економісти водночас звертають увагу, що найбільші бюджетні втрати пов’язані з порушеннями митних правил, контрабандою та корупцією на кордоні, а також із контрафактом і нелегальною торгівлею підакцизними товарами.
На їхню думку, справжній прорив у детінізації та мобілізації доходів бюджету має бути пов’язаний не з посиленням тиску на малий і середній бізнес, а з перезавантаженням податкової та митної служб і покращенням якості адміністрування.
Дискусії навколо фіскальних змін посилюються на тлі програм масової підтримки, зокрема “зимової тисячі”, “національного кешбеку” та одноразових доплат пенсіонерам. Водночас влада заявляє про плани зробити повоєнну економіку України найбільш ліберальною, відкритою та конкурентною в ЄС.
