Україна сподівається до кінця року підписати великі оборонні угоди щонайменше із сімома країнами НАТО. Київ пропонує партнерам не лише дрони, а й досвід, знання та компоненти для побудови систем захисту від дронових атак.
Про це пише The Guardian.
Йдеться про новий аспект зовнішньої політики Києва, який має показати, що Україна може бути не лише отримувачем військової техніки та експертизи, а й їхнім постачальником.
Останніми місяцями Київ уже підписав “дронові угоди” із шістьма країнами. Три з них — держави Близького Сходу, які зацікавилися українською підтримкою після атак іранськими далекобійними дронами Shahed.
Такі самі дрони протягом останніх чотирьох років атакують українські міста. Угоди з Україною також підписали Азербайджан і країни НАТО — Латвія та Литва.
Заступник секретаря Ради безпеки України Давид Алоян заявив, що ініціатива називається “дроновою угодою”, але охоплює значно більше, ніж лише дрони. За його словами, важливими є досвід, знання і доступ до компонентів, які формують систему в Україні.
Алоян пояснив, що дрон-перехоплювач сам по собі не гарантує можливості збивати Shahed. Для цього потрібні також субкомпоненти, сенсори, наземні станції і радарні системи.
Після атак на країни Близького Сходу одна з держав регіону, за словами Алояна, купила дрони-перехоплювачі у західної компанії, яка розробляла продукт у співпраці з українськими виробниками. Після постачання Київ отримував запити щодо порад, як краще використовувати ці системи.
Зрештою угоди з Україною підписали Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар. Київ запропонував цим країнам оцінку того, що потрібно на оперативному і тактичному рівнях, щоб зробити такі системи ефективними.
Аналітик Carnegie Endowment International Peace Майк Кофман заявив, що Україна може бути найбільш корисною саме у масштабній інтеграції таких систем.
Постачання самих дронів поки що не є частиною угод, оскільки українська промисловість перебуває під жорстким контролем і зосереджена на оборонних потребах країни.
За словами дипломатів і аналітиків, “дронова дипломатія” частково стала спробою знайти нових союзників і зберегти Україну на порядку денному в момент, коли увага зміщувалася на Близький Схід.
Водночас Київ вважає, що має багато що запропонувати як країна з найбільшим досвідом захисту від дронових атак і використання дронів для ударів по Росії.
Алоян зазначив, що Україна спочатку проводить оцінку групою експертів і надає партнеру звіт із поясненням, що йому буде потрібно. Після цього країни-партнери вирішують, чи замовляти українські продукти, чи закуповувати їх в інших місцях.
Тепер, за його словами, фокус зміститься на партнерів по НАТО, особливо на країни, розташовані ближче до Росії або України.
У Латвії після політичного скандалу, пов’язаного з двома українськими далекобійними дронами, які через російську РЕБ збилися з курсу і влучили в нафтосховище, уряд упав у травні. Невдовзі після цього Латвія підписала дронову угоду з Україною, а минулого тижня оголосила про відкриття спільного заводу з виробництва дронів на сході країни.
Литва також підписала угоду з Україною після схожого інциденту, коли українські дрони були збиті з курсу і потрапили у повітряний простір країни.
Алоян заявив, що ще кілька країн НАТО вже висловили зацікавленість, а деякі угоди можуть бути підписані на саміті лідерів НАТО в Анкарі цього тижня. Мета Києва — підписати угоди щонайменше із сімома країнами НАТО до кінця року.
Окремо Україна намагається створити європейський аналог системи Patriot, який міг би захищати від російських балістичних ракет. The Guardian зазначає, що це найслабше місце української ППО через високу вартість і дефіцит американських систем Patriot.
Президент України Володимир Зеленський зробив виробництво такої ракети одним із головних пріоритетів. За словами Алояна, дискусії між європейськими партнерами тривають на політичному рівні та серед великих збройових компаній.
Посол України при НАТО Альона Гетманчук заявила, що союзники почали інакше говорити про Україну як про постачальника безпеки.
“Коли я прибула до НАТО і говорила про потенціал України як постачальника безпеки, в очах людей часто був погляд нерішучості. Тепер деякі з тих самих людей часто починають розмови саме з цього. Стало модним говорити про Україну в такий спосіб”, — сказала вона.
