Брюссель готує пропозиції щодо демонтажу системи вступу до ЄС, яка застосовувалася з часів холодної війни, і заміни її спірною дворівневою моделлю, що могла б прискорити вступ України в межах будь-якої мирної угоди для припинення російського вторгнення.
За інформації Financial Times, план реформування, який обговорюється в Європейській комісії та має попередній характер, уже викликає занепокоєння в столицях ЄС, які стривожені підходом «розширення-лайт» із далекосяжними наслідками для союзу, за словами семи високопосадовців, залучених до переговорів.
Україна, яка стала офіційною країною-кандидатом на вступ до ЄС невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, розглядає членство як фундаментальний елемент свого післявоєнного майбутнього та остаточне підтвердження проєвропейського курсу.
Згадка про вступ Києва до ЄС у 2027 році міститься в проєктах 20-пунктного мирного плану під проводом США, який наразі перебуває на стадії переговорів, попри те що чиновники ЄС оцінюють потребу України щонайменше в десятирічному періоді реформ для відповідності жорстким критеріям вступу.
Водночас посадовці Комісії розуміють, що президент України Володимир Зеленський зможе погодитися на інші елементи потенційної мирної угоди — зокрема, на поступки територій Росії — лише за умови, що зможе представити членство в ЄС як позитивний результат.
Попередній план, який обговорюється, дозволив би Україні приєднатися до блоку, але з набагато меншими повноваженнями в ухваленні рішень. Зокрема, Україна спочатку не матиме повноцінних прав голосу на самітах лідерів і засіданнях міністрів, повідомили чиновники.
Згідно з пропозиціями, які ще розробляються, Київ поступово отримував би доступ до окремих частин єдиного ринку ЄС, аграрних субсидій та внутрішніх фондів розвитку після виконання певних післявступних етапів.
Це кардинально змінило б правила вступу, погоджені у 1993 році, які вимагають від країн відповідності великому масиву норм ЄС у широкому спектрі політик і дозволяють вступ лише після виконання всіх вимог.
«Надзвичайні часи потребують надзвичайних заходів… Ми не підриваємо розширення. Ми розширюємо саме поняття розширення», — сказав один із високопоставлених дипломатів ЄС, поінформований про цю концепцію. «Правила були написані понад 30 років тому. І вони мають бути гнучкішими. Це момент, що трапляється раз на покоління, і ми маємо на нього відповісти».
Втім, дипломати з країн — членів ЄС та інших держав-претендентів, які брали участь у неформальних обговореннях із Комісією, заявили про глибоке занепокоєння цією ідеєю. Деякі побоюються, що вона може негативно вплинути на майбутню стабільність блоку, знецінити саме членство та викликати невдоволення інших країн-кандидатів.
«Це пастка, розставлена Путіним і Трампом, і ми в неї заходимо», — сказав другий дипломат ЄС, посилаючись на ризик для єдності союзу.
«ЄС знову опинився між молотом і дуже твердим ковадлом», — зазначив Муджтаба Рахман, директор з європейських питань Eurasia Group. «У нього немає вибору, окрім як прискорювати вступ України, але це відкриє скриньку Пандори політичних і політикотворчих ризиків, які в Брюсселі ніхто до кінця не усвідомлює».
Просування України в межах чинного процесу вступу блокує Угорщина, яка не дає одностайного схвалення, необхідного для офіційного відкриття та закриття кожного з 35 так званих «переговорних розділів».
Посадовці ЄС та України вважають, що якщо США стануть підписантом остаточного мирного плану, це змусить Будапешт і його близького союзника, президента Дональда Трампа, поступитися.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у четвер пов’язала вступ України з мирними переговорами. «Вступ є не лише ключовою гарантією безпеки для України сам по собі, а й основним рушієм майбутнього зростання та процвітання», — сказала вона.
Водночас значна група чинних членів ЄС, хоча й налаштована підтримувати Україну, рішуче виступає проти будь-яких заходів, які або створювали б лазівки в правилах, або запроваджували дворівневу систему членства, повідомили чотири дипломати блоку.
«Не може бути процесу, заснованого на заслугах, із фіксованою датою завершення», — сказав один із них.
«Спробуйте нав’язати це країнам-членам — і вони ніколи цього не приймуть», — заявив високопоставлений чиновник ЄС, попередивши, що це призведе до серйозного розколу між Брюсселем і столицями.
Інші посадовці зазначили, що будь-яка спроба змінити процес розширення також підірве амбіції інших кандидатів і поставить ширші питання щодо того, як ЄС взаємодіє зі своїми близькими сусідами.
Найближчими до членства за прогресом у переговорах є Чорногорія та Албанія, і вони можуть відчути, що їм пропонують менш привабливу нагороду, зазначили троє з семи співрозмовників.
Це також порушить питання, чи отримають інші держави, які за останні роки майже не просунулися до членства — такі як Боснія і Туреччина, — таку саму «полегшену» опцію розширення.
Незрозуміло також, як це вплине на країни Європейської економічної зони, зокрема Норвегію, які є частиною єдиного ринку без права голосу, або на інші близькі, але не кандидатські держави-партнери, такі як Велика Британія.
«Ви ставите величезні, складні запитання, пропонуючи щось подібне», — сказав третій високопоставлений дипломат ЄС. «Тут надто багато непередбачуваних наслідків».