Погодившись на пропозицію США про негайне 30-денне припинення вогню, Україна дипломатичним шляхом поставила Росію в глухий кут, пише Financial Times.
Якщо Кремль продовжить свою військову кампанію з поневолення України, то тепер він ризикує опинитися в ролі перешкоди на шляху до миру і накликати на себе гнів президента США Дональда Трампа.
Однак президент Росії Володимир Путін завжди наполягав на тому, що припинення вогню може бути досягнуто тільки в результаті остаточного врегулювання. Він не показує жодних ознак того, що відступить від своїх максималістських вимог, які підірвуть існування України як функціональної держави. Минулого тижня він заявив матері загиблого в бою російського солдата, що не буде домагатися нічого, крім “перемоги”.
Чого ж тепер хочуть Москва і Київ?
Мета Москви – обдурити адміністрацію Трампа й укласти “угоду, яка – для американської команди – виглядатиме так, ніби Трамп отримає те, що хоче (просто припинення вогню), а насправді вона призведе до того, чого хоче Росія (контроль Росії над Україною)”, – каже Яніс Клюге з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.
Україна, тим часом, прагне розвіяти “ілюзії США щодо того, на що готова піти Росія”, – сказав Клюге. “Для американської команди це, по суті, процес відкриття, щоб зрозуміти, де насправді знаходиться Росія”, – додав він.
Згода України на припинення вогню викликала більш прихильне ставлення до неї з боку адміністрації Трампа після кількох тижнів, протягом яких Вашингтон був на боці Москви.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що прагне “закінчити цей конфлікт у прийнятний для обох сторін спосіб, який є стійким і забезпечує стабільність і безпеку України в довгостроковій перспективі”.
Якщо Росія погодиться на перемир’я, переговори перейдуть до більш суттєвих питань. Але прірву між двома воюючими сторонами важко подолати, і українські та західні чиновники побоюються, що примхливий Трамп все ще може спробувати примусити Київ до невигідного миру.
Чи можуть воюючі сторони домовитися про територію?
Рубіо стверджував, що Україні “буде дуже важко” змусити Росію “повернутися туди, де вона була у 2014 році”.
Президент України Володимир Зеленський визнав це. Однак Україна ніколи офіційно не визнає російський суверенітет над цими територіями, що стало б винагородою за агресію Росії та порушення нею міжнародного права.
“Ми не збираємося визнавати жодні території, окуповані Росією”, – заявив Зеленський. “І ми не забудемо про це питання”, – підсумував він.
Хоча Росія не контролює повністю жоден із цих чотирьох регіонів, вона зажадала, щоб Україна передала їх у межах будь-якого остаточного врегулювання. Минулого тижня Кремль відкинув прагнення України повернути втрачені землі, заявивши, що Зеленський ігнорує “реальну ситуацію”.
Чи повинна Україна залишатися нейтральною?
Зеленський, схоже, визнав, що ймовірність того, що адміністрація Трампа погодиться на вступ України до НАТО, невелика. Прагнення щодо вступу до НАТО було записано в українській конституції 2019 року.
Одним із варіантів було б призупинити процес подання заяви Україною, скажімо, на десятиліття. Однак Путін, найімовірніше, вимагатиме зобов’язання дотримуватися нейтралітету, хоча Кремль і визнав суверенне право України на вступ до ЄС.
Каналами зворотного зв’язку із західними чиновниками російські експерти просувають сценарій, у якому Україна стає “великою Австрією” з конституційною гарантією нейтралітету, каже високопоставлений європейський дипломат.
Це дасть змогу Росії “смикати за ниточки” і посилити свій контроль над Україною, зазначив дипломат, додавши, що росіяни хочуть замінити Зеленського і встановити маріонетковий режим.
Колишній старший директор з Росії в Раді національної безпеки США Томас Грем вказав, що Кремль хоче, щоб Україна перебувала під його впливом, подібно до сусідньої Білорусі, тоді як Київ орієнтується на інтеграцію із Заходом.
Чи отримає Київ гарантії своєї майбутньої безпеки?
Якщо членство в НАТО не є варіантом, Київ хоче отримати гарантії безпеки від своїх союзників. Лондон, Париж та інші столиці заявили, що готові розмістити в Україні сили стримування, які могли б задіяти потужну авіацію в разі повторного нападу Росії. Але їм потрібна підтримка з боку США, яку Вашингтон відмовився запропонувати.
Росія заявила, що не погодиться з розміщенням військ на території України жодної з країн НАТО. “Він не дозволить розмістити війська на території України. Путін волів би продовжувати боротьбу”, – сказав колишній високопоставлений кремлівський чиновник.
Але якщо вдасться досягти остаточної угоди, Путін не заперечуватиме проти будь-яких двосторонніх домовленостей України із західними країнами з питань безпеки, додав колишній чиновник.
Європейські миротворчі війська будуть рівносильні “квазі-членству в НАТО” і будуть неприйнятними, сказав співрозмовник.
Чи доведеться Україні демілітаризуватися?
Наполеглива вимога Росії обмежити чисельність збройних сил України до 50 000 осіб, а також заборона на розгортання ракет дальнього радіусу дії були одним із питань на переговорах протягом кількох тижнів у 2022 році.
Відтоді Кремль кілька разів переносив точку відліку щодо нечітко сформульованих цілей Путіна: майже рік тому посол Росії в ООН заявив, що “демілітаризація” України “завершена”.
Але російські офіційні особи неодноразово говорили про необхідність усунути будь-які майбутні “загрози” з боку України. Київ та його західні союзники сприймають це як ознаку того, що Путін хоче, щоб Росія переозброїлася і, можливо, згодом завершила своє завоювання.
Стійкість українських збройних сил, які стримують Росію – це головне надбання України, і вона не погодиться на його демонтаж.
Європейські партнери Києва також зацікавлені в тому, щоб озброїти Україну до зубів, оскільки ця країна є для них першою лінією оборони від російської агресії. З огляду на складнощі з розміщенням там західних військ, довгострокові зобов’язання з навчання та оснащення потужної української армії можуть стати найкращою гарантією безпеки, яку може отримати Україна.
Чи може Росія відновити доступ до міжнародної фінансової системи?
Виклавши в червні минулого року свої умови припинення вогню, Путін наполіг на скасуванні всіх західних санкцій, введених з 2014 року. Адміністрація Трампа може прихильно поставитися до такої вимоги, оскільки вона розглядає можливості для бізнесу, що відкриваються в результаті нормалізації відносин із Москвою.
Деякі європейські лідери нещодавно висловили стурбованість тим, що Вашингтон може почати послаблювати санкції проти Росії як декларацію про наміри, щоб спонукати Москву до укладення угоди.
Україна, тим часом, хоче, щоб Європа посилила санкції проти Росії, а також конфіскувала і використовувала близько 200 млрд євро заморожених суверенних активів, що зберігаються в банківській системі єврозони.
Європейські уряди приходять до думки, що їм, можливо, доведеться конфіскувати ці активи – один із небагатьох важелів тиску на Москву.
Що буде із Зеленським?
Путін назвав Зеленського “нелегітимним” президентом, який “не має права підписувати” мирну угоду. Люди, які спілкувалися з ним під час війни, а також інші, знайомі з його думками, кажуть, що Путін хоче посадити в Україні поступливого лідера, який фактично перебуватиме під контролем Росії.
Цей російський наратив відтоді підтримав Трамп, назвавши Зеленського “диктатором”, а його союзники закликали Україну провести нові вибори найближчим часом.
В Україні президентські вибори неможливі доти, доки діє воєнний стан. Українські чиновники кажуть, що примус до дострокових виборів – потенційно після припинення вогню, але до остаточного врегулювання – дестабілізує і розділить країну в критичний момент.