Коли Іван Філіппов відкриває свій комп’ютер у Тбілісі о шостій ранку, він читає повідомлення на кшталт цього: “Українець – це втілення всього найнижчого і найгіршого, що є на землі. Згусток мерзоти і людиноненависництва”. Або: “Українець ненавидить хороших росіян, бо усвідомлює свою неповноцінність перед росіянами”. Подібні повідомлення циркулюють у російськомовній мережі Telegram, і їх читають мільйони людей, пише Der Spiegel.
Для багатьох росіян цей месенджер став одним із найважливіших джерел інформації. Тільки за останні два роки кількість російськомовних каналів у Telegram зросла з 300 000 до більш ніж 700 000. Кількість російських користувачів Telegram подвоїлася з початку 2022 року – до 80 мільйонів користувачів.
Іван Філіппов бачить цю ненависть щоранку. Близько півтора року чоловік у прямокутних окулярах переглядає Telegram-канали прихильників протистояння у своєму засланні в Тбілісі. Тільки після цього він приступає до своєї справжньої роботи як креативний директор російського кінорежисера.
Під час відеодзвінка він пояснює, що відстежує близько 230 каналів. “У Росії ми називаємо їх Z-каналами. Z – це символ підтримки вторгнення в Україну; на початку атаки російські солдати намалювали цю букву на своїх танках”. Філіппов також користується Telegram. На своєму каналі “Нічого нового на Заході” він публікує короткі аналітичні зведення з найбільш важливих тем прихильників конфлікту. Він називає ці канали “цікавим, хоча й спотвореним портретом суспільства”. Він знайомиться не тільки з тим, як робиться російська пропаганда, а й з її читачами.
Філіппов умовно ділить канали на дві групи: Перша складається з пропагандистів державного телебачення і так званих військових кореспондентів – кореспондентів пропагандистських видань, які тісно співпрацюють з Міністерством оборони Росії в зоні бойових дій. Лише у проросійського блогера із Севастополя Юрія Подоляки 2,8 мільйона підписників. Такі Telegram-пропагандисти підтримують тісні зв’язки з державою.
До другої групи належать канали Філіппова, якими користуються люди, що надають допомогу в зоні бойових дій або перебувають як солдати на передовій. Сюди ж належать канали, пов’язані з ПВК Вагнер. Ці автори Telegram більш скептично ставляться до політики російського керівництва і набагато критичніші.
Але й за межами зони бойових дій, у Росії, є люди, які поширюють пропаганду в Telegram. Наприклад, 30-річна Анастасія, яка не хоче публікувати своє справжнє ім’я з міркувань безпеки. Росіянка сіє ненависть в Інтернеті вже багато років. До зими 2021 року вона працювала райтером у Христини Потупчик – впливової прокремлівської підприємиці та спін-докторки (від англ. spin doctor – фахівець у сфері PR-технологій).
У телефонній розмові Анастасія розповідає про свою роботу на Потупчик. До її обов’язків входило регулярно публікувати пости щонайменше в п’яти Telegram-каналах із приблизно 50, якими керує Потупчик. Майже сто колег виконували аналогічну роботу. За словами Анастасії, канали репостять один одного, щоб набрати більше підписників.
Її керівник Олександр, з яким вона іноді зустрічалася в офісі Потупчик у центрі Москви, давав їй вказівки, як писати про політичні події та людей: завдання – посіяти сумніви і викликати невдоволення. Коли нещодавно померлий опозиціонер Олексій Навальний у грудні 2020 року оприлюднив інформацію про те, які співробітники ФСБ, імовірно, відповідальні за замах на нього із застосуванням отрути, Анастасія отримала від Олександра письмові інструкції про те, як їй слід очорнити Навального.
Деякі з них вона передала Der Spiegel. В одному з цих листів, озаглавленому “Рядки про версію отруєння Навального”, повідомляється: “Навальний – не слідчий, він – агент західних спецслужб! Його фонд боротьби з корупцією – всього лише віддушина для отримання інформації від західних спецслужб”. І далі: “Ніхто при здоровому глузді не може повірити в його отруєння. Але ми можемо з упевненістю сказати, що Навальний отруєний нарцисизмом і манією величі!”
Що довше вона там працювала, каже сьогодні Анастасія, то більше сумнівів у неї виникало. “Я ставив собі дедалі більше запитань: як можна виливати стільки бруду на людей, часто без жодної причини?” За її словами, незважаючи на роботу, вона подружилася з деякими російськими опозиціонерами, які похитнули її світогляд. Після того як у 2021 році вона була заарештована на демонстрації на підтримку Навального і написала про це в соціальних мережах, її керівник видалив її з усіх робочих чатів і більше ніколи з нею не зв’язувався.
За словами Анастасії, як автор Telegram у Росії вона отримувала еквівалент тисячі євро на місяць – хороші гроші на ті часи за кілька годин роботи з дому. “Нам, авторам, платили готівкою. Я отримувала зарплату особисто в офісі Потупчик. Я бачила багато готівки в чорних спортивних сумках на столах”, – розповідає Анастасія. На запитання, від кого ці гроші, керівник назвав ім’я: Сергій Кирієнко. Заступник глави кремлівської адміністрації – один із найвпливовіших людей у Росії та довірена особа Путіна.
Однак прокремлівський підприємець Потупчик отримує гроші не безпосередньо від держави, а через компанію-посередника під назвою “Діалог”. Це з’ясувалося в результаті дослідження, проведеного російськими незалежними ЗМІ Meduza і iStories. Згідно з дослідженням, тільки 2022 року компанія, пов’язана з Потупчиком, отримала від “Діалогу” суму, еквівалентну 500 000 євро.
У внутрішніх документах “Діалогу”, які опинилися в розпорядженні Meduza та iStories, згадуються неправдиві новини, які поширювалися каналами Потупчик. Прізвище Кирієнка також кілька разів фігурує як клієнта “Діалогу”. На сайті компанії зазначено, що вона бачить себе “оператором цифрового діалогу між владою і суспільством”. Понад 3 000 співробітників у Москві та в усіх регіонах Росії з 2019 року працюють над “створенням безпечного цифрового середовища для громадян Росії”.
Компанія неодноразово поширювала фейкові новини через Telegram, як з’ясували Meduza і iStories. Наприклад, у червні 2022 року, коли в Telegram-каналі Ukraina.ru з’явився пост про те, що на будівлях у Німеччині нібито висять плакати з таким мотивом: перекреслена свиня в шапці та шарфі в національних кольорах України і написом “Свиням тут не місце! Ми проти українських біженців, які хочуть нав’язати тут свої правила. Назад в Україну! Мусульмани Німеччини проти Харама”. Насправді плакати з текстом, що ганьбить, були вивішені на стіні будівлі, в якій розташована штаб-квартира “Діалогу”.
Німеччина, важливий союзник України, неодноразово ставала об’єктом державної агітації, зазначає також аналітик Telegram Філіппов. Німці, “нащадки фашистів”, як їх називають у постах у Telegram, – друга за кількістю згадок країна після США. Щойно німецький політик проявляє хоч якесь розуміння Росії, його починають вшановувати в Z-світі. Українців же прихильники війни часто називають “німцями”. За словами Філіппова, це спосіб закріпити образ ворога часів Другої світової війни.
Російська пропаганда доступна і німецьким користувачам Telegram: Der Spiegel виявив десять каналів німецькою мовою, які підтримують російський конфлікт в Україні, поширюють фейкові новини та послідовно зображають AfD (“Альтернатива для Німеччини” – націоналістична і право-популістська проросійська політична партія ФРН) як “народну партію”, що стала жертвою істеблішменту.
Шість із них з’явилися після початку конфлікту. Вони заповнили прогалину, що утворилася після того, як на початку 2022 року в Німеччині було заборонено російські пропагандистські ЗМІ RT і Sputnik. Здебільшого анонімні автори представляються на Z-каналах як “партнери” і часто репостять матеріали своїх російських “колег”.
Найбільший канал – “Новини з Росії і Донбасу” 30-річної Аліни Ліпп із Гамбурга, чий батько-росіянин. У Ліпп понад 185 000 підписників у Telegram. Вона живе в Донецьку з 2021 року і “доповідає” про ситуацію на місцях. Тим часом у Німеччині прокуратура веде розслідування щодо журналістки. Вважається, що вона виявила солідарність зі спецоперацією проти України і схвалила її.
Існують десятки подібних каналів кількома європейськими мовами, а також програми російською мовою для росіян, які живуть у Європі. Вони рекламуються на Z-каналах і також отримують гроші від Путіна, як показує дослідження російського емігрантського видання “Новая газета Европы”. У середині липня 2023 року француженка Крістель Неан зустрілася з главою Кремля і розповіла йому про свій канал “Донбас Инсайдер”. Потім вона попросила російського президента допомогти “всім західним журналістам, які говорять правду, об’єднатися в кулак у боротьбі із західною пропагандою” в межах платформи, заснованої “Діалогом”. Путін розпорядився виділити більше грошей на цю платформу і підтримати Неан “ресурсами”.
Вигнанець Філіппов повідомляє, що настрій на Z-каналах, які він відстежує, сильно коливається. Первісна ейфорія після початку конфлікту тривала всього кілька тижнів. Настав шок, коли стало зрозуміло, що Росія не зможе взяти Київ. Поразки не визнавали доти, доки в листопаді 2022 року російські війська не відступили з Херсона – єдиного великого міста, яке було взято без серйозних руйнувань. “Потім настав гнів”, – каже Філіпов.
Фаза гніву тривала до смерті керівника Вагнера Євгена Пригожина: “Ніхто не сумнівався, що це був наказ Путіна про його усунення”, – підкреслює Філіпов. Відтоді, незважаючи на те, що останніми місяцями Росія здобувала невеликі перемоги, Z-канали перебували в пригніченому стані через брак боєприпасів, високі втрати, втому солдатів і відсутність чіткої мети конфлікту.
Кілька днів тому, 21 лютого, застрелився військовий блогер і російський солдат Андрій Морозов. У прощальному листі на своєму каналі “Нам пишуть від Яніни” Морозов поскаржився, що напередодні командир змусив його видалити пост про великі втрати в боях навколо Авдіївки. Він написав про 16 000 солдатів і 300 одиниць бронетехніки, знищених українцями. У наказі свого командира він звинуватив пропагандистів, які піддали його пост різкій критиці як “мерзенну дискредитацію армії”. Відтоді конфлікт між пропагандистами і Z-авторами, які пишуть із зон бойових дій, загострився. Останні побоюються все нових і нових репресій.