Драматичне зростання українських атак на російські нафтопереробні заводи підняло ціни на бензин у Росії до рекордних рівнів, попри заборону експорту пального урядом для подолання кризи, пише CNN.
Україна зосереджує атаки дронами на НПЗ, насосних станціях і потягах з пальним, намагаючись завдати удару по російській військовій машині – але також і порушити повсякденне життя в Росії. Літо – час пікового попиту серед водіїв та фермерів Росії на бензин.
За підрахунками CNN, лише цього місяця українські дрони вразили щонайменше десять ключових російських енергетичних об’єктів.
І стратегія, схоже, спрацьовує. Під удар потрапили НПЗ, що виробляють понад 44 мільйони тонн продукції на рік – більше 10% потужностей Росії, за даними української розвідки.
Серед цілей – гігантський НПЗ “Лукойл” у Волгограді, найбільший у південній Росії. CNN геолокалізувала хмари диму, що здіймалися з заводу після атаки вранці 14 серпня. Міністерство оборони РФ визнало пошкодження заводу, який знову атакували 19 серпня.
Великий НПЗ у Саратові, також на півдні Росії, зазнав удару раніше цього місяця. А пожежі продовжували горіти в суботу на ще одному заводі – у Ростовській області – більше ніж два дні після удару, за словами Роберта Бровді, командувача українських безпілотних систем.
Дефіцит бензину фіксується в кількох регіонах Росії та в анексованому Криму. Призначений Кремлем голова Криму Сергій Аксьонов пояснив дефіцит «логістичними проблемами» і заявив, що уряд «вживає всіх можливих заходів для закупівлі необхідних обсягів пального та стабілізації цін».
Активіст проукраїнської групи в Криму – Yellow Ribbon – написав у Telegram, що найбільш популярна марка бензину зникла, а «усвідомлення того, що це результат хорошої роботи дронів по російській економіці, не дозволяє мені сумувати».
Попри державні субсидії, російські споживачі платять більше на заправках. Оптові ціни на бензин на біржі в Санкт-Петербурзі зросли майже на 10% лише цього місяця і приблизно на 50% з початку року.
Більшу частину цього підвищення перекладають на споживачів, особливо постраждав Далекий Схід Росії. Аналітики не очікують полегшення принаймні протягом місяця, навіть попри те, що наприкінці липня уряд Росії заборонив експорт бензину – що, своєю чергою, сприяло зростанню експорту сирої нафти.
«На жаль, наш прогноз наразі несприятливий – найімовірніше, доведеться чекати ще принаймні місяць, щоб ціни знизилися», – сказав російській газеті “Коммерсант” керуючий партнер NEFT Research Сергій Фролов. Газета зазначила, що зростання цін цього місяця сталося «через аварії на нафтопереробних заводах».
Військові постраждали менше, бо їхній попит здебільшого на дизель, поставки якого менш порушені.
Українська армія та розвідка розробили стратегію далекобійної війни з використанням дронів, ракет та диверсій, навіть коли на землі триває зовсім інший конфлікт. Армія стверджує, що лише цього року далекобійні удари завдали 74 мільярдів доларів збитків, при цьому майже 40% ударів були на відстані щонайменше 500 км від кордону Росії.
Перевірити такі дані неможливо, але існує багато візуальних доказів руйнувань НПЗ, резервуарів та насосних станцій у останні місяці. Відновлення такої інфраструктури ускладнене європейськими та американськими санкціями.
У звіті четверга українська зовнішня розвідка повідомила, що російські компанії терміново закуповують нафту у Білорусі для покриття внутрішнього дефіциту. Державний НПЗ Білорусі Belneftekhim зазначає, що протягом останнього тижня «попит на білоруську нафту на російському ринку різко зріс».
Україна також намагається ускладнити експорт нафти з Росії. Минулого тижня її дрони вразили нафтопровід «Дружба», який постачає російську нафту до Угорщини та Словаччини – двох країн ЄС, уряди яких залишаються в добрих відносинах із Москвою.
Обидві країни поскаржилися до ЄС, заявивши, що «цими атаками Україна шкодить не стільки Росії, скільки Угорщині та Словаччині».
Президент США Дональд Трамп також втрутився, написавши прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, що він «дуже розлючений» через порушення поставок.
Для України, яка під тиском на фронті, удари по критично важливій енергетиці Росії – спосіб протистояти наративу Москви про нібито неминучу перемогу.
Україна намагається розширити арсенал далекобійної зброї та минулого тижня представила вітчизняну крилату ракету Flamingo. Виробник планує випускати по 200 штук на місяць.
Експерт з ракет Фабіан Гофман зазначає, що для «м’якої цілі», наприклад, перегонних колон НПЗ, радіус ураження Flamingo перевищує 38 метрів, що завдасть значних руйнувань.
«Кожна ракета, яка влучить у ціль, завдасть значно більше шкоди [ніж наявна українська зброя] завдяки бойовій частині вагою 1 150 кг», – каже Мік Райан, автор блогу Futura Doctrina.
«Хоч я б не назвав її панацеєю, вона матиме значний вплив на здатність України завдавати шкоди Росії», – насамперед через те, що важко захистити кожен НПЗ.
Аналітики поки не очікують, що тисячі російських заправок залишаться порожніми, але вважають, що порушення постачань погіршить і без того високу інфляцію та, ймовірно, призведе до продовження заборони експорту бензину восени, поки Кремль намагається стримати ціни і забезпечити постачання.